М. Толстой, д-р геол.-мін. наук, проф., Н. Костенко, канд. геол. наук, ст. наук. співроб., knv@univ.kiev.ua, О. Шабатура, канд. геол. наук, ст. наук. співроб., sand@univ.kiev.ua, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Геологічний факультет, вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна
РЕЧОВИННО-ПЕТРОФІЗИЧНА ОЦІНКА ГРАНІТОЇДІВ РАЙОНУ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКОЇ АТОМНОЇ
ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ З ВИЗНАЧЕННЯМ ЇХ ПРИДАТНОСТІ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СХОВИЩ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ
Однією із важливих задач сучасної ядерної енергетики є вирішення проблеми безпечної утилізації радіоактивних відходів (РАВ) працюючих блоків атомних електростанції (АЕС). Загальноприйнятною світовою практикою поводження із радіоактивними відходами є їх захоронення в спеціально обладнаних інженерних спорудах, серед яких підземний варіант сховищ РАВ має ряд суттєвих переваг у порівнянні з їх наземним складуванням. Але при виборі майданчика підземного сховища РАВ постає проблема обмеженого
петрофонду придатного для використання в якості депозитарію з точки зору їх інженерної і екологічної безпеки. Все це спонукає
дослідників до прискореного визначення альтернативних ділянок, придатних для нетривалого підземного захоронення РАВ в районі діючих АЕС. Зрозуміло, що правильний вибір майданчика сховища повинен враховувати велику кількість інженерно-геологічних критеріїв висунутих до вмісних порід депозитарію. Причому ваговою властивістю, що контролює тепломасоперенос в гірському середовищі є величина і характер проникності гірських порід.
Спеціальні петрофізичні дослідження показали досить обмежене коло характеристик, які дають змогу коректно оцінювати пара-метр ефективної проникності гірських порід. Серед них відзначимо емнісні, пружні і, певною мірою, радіоактивні параметри. В основі даного дослідження лягло положення про петрофізичне моделювання засобами математичної статистики провідних петротипів
двох мегаблоків Українського щита (Дністровсько-Бузького і Інгульського) для оцінки їх ефективної проникності. Враховуючи значний обсяг аналітичних даних приймався комплексний характер оцінювання проникності зв'язаної системою множинних кореляційних нава-
нтажень із іншими вимірювальними характеристиками порід. Для їх систематизації і аналізу були використані кластер-аналіз і метод
головних компонент у режимі кореляційної матриці. Це дало змогу класифікувати об'єкти досліджень і виконати операції оптимізації і
вибору найбільш придатних геологічних об'єктів. За отриманими результатами серед 27 досліджених петротипів гранітоїдів при-
датними для утилізації РАВ за петрофізичними ознаками виявилися ендербіти олександрівські та граніти кіровоградські. Окрім вели-
чин ефективної проникності, перші з них можуть бути привабливими, з точки зору фізико-механічних властивостей і територіальної близькості до Південноукраїнської АЕС, тобто найменш затратні та екологічно безпечні з точки зору транспортування РАВ. Інший петротип (граніти кіровоградські) виявився оптимальним не тільки в якості репозитарію РАВ, але і для створення підземних лабораторій комплексних досліджень ізоляційних властивостей вмісних порід. Як свідчить французький досвід (передової атомно-енергетичної країни світу) подібні лабораторії можуть бути використані для оцінювання кристалічних масивів з метою тимчасового і тривалого (консервуючого) зберігання небезпечних радіоактивних відходів.