І. Удалов, канд. техн. наук, доц., igorudalov8@gmail.com, кафедра гідрогеології, геолого-географічний факультет, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, Д. Чомко, канд. геол. наук доц., Chomko@univ.kiev,ua, кафедра гідрогеології та інженерної геології, геологічний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна
ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ РАЙОНІВ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В ЗВ'ЯЗКУ З РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Мета. Проаналізовано комплекс проблем що виникли при реструктуризації вугільної промисловості Луганської області.
Методика. Описано та систематизовано основні фактори які визначають можливість виникнення несприятливих і небезпечних
процесів при закритті вугільних шахт.
Отримані нові дані за вмістом важких металів і токсичних компонентів у ґрунтах, відходах вуглезбагачення і породних відвалах на проммайданчиках ліквідованих шахт Луганської області. Для визначення величини забруднення ґрунтів кількома елементами застосо-
ваний сумарний показник концентрації (СПК). Характеризує він загальну геохімічну навантаження, створювану усіма хімічними еле-ментами з аномальними змістами.
Результати. У результаті обробки даних літохімічного опробування території Луганської області виявлено п'ять великих площинних техно-генних ореолів забруднення і більше 40 локальних. Всередині основних техногенних ореолів виділяються ділянки (2-32 км2 ) з більш інтенсивним за-брудненням ґрунтів. Вони приурочені до окремих підприємств або промислових вузлів. СПК тут 16-50, а в окремих місцях досягає 150. Наукова новизна. Визначено, що найбільш контрастний (СПК 8 – 126) і великий (410 км2) техногенний ореол розташований в Алмаз-но-Мар‘ївському гірничопромисловому районі і простягається на 48 км в ПЗ напрямку від м. Перевальськ до м. Золоте. Характерними забруднювачами для нього є миш'як, свинець, фтор, ртуть, барій, марганець. Усередині ореолу виявлені великі (15 25 км2) ділянки з максимальним (СПК 16 – 77) забрудненням почвогрунтів. Приурочені вони до промислово-селитебних ландшафтів міст Алчевськ, Брянка, Стаханів. Більш локальні (1-4 км2) , але контрастні (СПК 16 – 126) аномалії з забрудненням ґрунтів відзначені поблизу вугледо-бувних підприємств рр. Теплогірськ, Золоте, Гірське. Практичне значення. Виявлено основні елементи – забруднювачі почвогрунтов і донних відкладень , ними є: миш'як, свинець, фтор, ртуть, фосфор, цинк, барій. Зустрічаються кадмій, талій, сурма, марганець, літій, мідь і хром. Описано особливості поширення деяких мікроелементів в промислових відходах Донбасу, наведені можливі джерела їх надходження і варіанти використання. Ключові слова. Вугільна промисловість, еколого-геологічні дослідження, грунти, підземні води, забруднення, сумарний показник концентрації (СПК), Луганська область.