М. Короновський, д-р геол.-мінералог. наук, проф.

E-mail: koronovsky@rambler.ru

Л. Дьоміна, канд. геол.-мінералог. наук, пров. наук. співроб.

E-mail: lidem06@rambler.ru

Московський державний університет імені М.В. Ломоносова

ГСП-1, Ленінські гори, б. 1, м. Москва, 119991, РФ

КОЛІЗІЙНИЙ ВУЛКАНІЗМ КАВКАЗЬКОГО СЕКТОРУ АЛЬПІЙСЬКОГО СКЛАДЧАСТОГО ПОЯСУ


Прояв субаерального вулканізму в межах кавказького сегменту Альпійського складчастого поясу відбувався в умовах загального субмеридіонального стиснення, яке продовжується і насьогодні. Усталений до пізнього міоцену колізійний режим, який змінив процеси субдукції, зумовив складну схему полів напружень, провідну роль в якому відігравали зсувні зони ПдЗ, ПдС, субширотного простягання і насуви загальнокавказького орієнтування. Із зонами субмеридіонального стиснення спряжені ділянки призсувних розтягів. Прояви вулканізму на поверхні повсюдно пов'язані із обстановками локального, місцевого розтягу, який в свою чергу контролюється регіона-льним полем субмеридіонального стиснення.

Колізійні вулканіти, що відносяться, в цілому, до вапнисто-лужної серії, характеризуються геохімічними рисами, властивими, з одного боку, породам субдукційних зон, а з іншого, – континентальним рифтам. За співвідношенням оксидів Si, K, Mg і Тi на потрійних діаграмах, поля власне колізійних вулканітів розташовуються між полями вулканітів субдукційних зон і континентальних рифтів.

Вулканіти-індикатори колізійного процесу характеризуються рядом типових рис:

1) Відсутністю або слабким проявом процесів кристалізаційної диференціації;

2) Антидромною спрямованістю вивержень (зменшення кременекислотності та підвищення лужності);

3) Різким збагаченням більш основних порід (бідних SiO2) некогерентними елементами і легкими рідкісноземельними;

4) Невеликими глибинами генерації базальтових магм;

5) Різкою латеральною неоднорідністю хімічного складу вулканітів.

У напрямку на південь зростає толеїтова тенденція в хімізмі порід, а геодинамічна обстановка еволюціонує в бік континентального ри-фтогенезу. Причиною зазначеної неоднорідності є розходження в механізмі плавлення, де головну роль відіграють процеси ліквації, метасо-матичні процеси, характер субстрату (при зміщенні вогнищ магматизму утягувалися гетерогенні, переважно корові, субстрати різного складу), зміни режиму загального тиску на розплави і температури при їх русі до поверхні. Розплави андезит-дацитового складу в процесі еволюції зазнають розігрів (від 750-850°С до 1150°С) і підвищення внутрішнього тиску (від 0,6-0,8 ГПа до 1,5 ГПа).

У порівнянні з базальтами інших геодинамічних обстановок базальти Кавказу істотно збагачені Zr, що дозволяє доповнити зага-льновідомі діагностичні дискримінаційні діаграми Zr-Ti, Zr-Y, Zr-Ti-Y полями для вулканітів, що утворилися при процесах континента-льної колізії. Відмінність колізійних вулканітів Кавказу від "надсубдукціонних" порід острівних дуг проявляється у загальному зниженні вмісту легких рідкісноземельних елементів і ступеню їх диференційованості від основних порід до кислих.

Ключові слова: колізія, вулканізм, Кавказький сегмент, Альпійська складчаста область.