УДК 55(477)+551.22+552.3+550.4

О. Митрохин, д-р геол. наук, проф.,

E-mail: mitrokhin.a.v@yandex.ua,

Є. Вишневська, асп.,

E-mail: genyvishnevskia@mail.ru,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна,

В. Гаценко, канд. геол. наук, наук. співроб.,

E-mail: Vera.gatsenko@ukr.net,

И. Михальченко, канд. геол. наук, докторант,

E-mail: alcoldan@i.ua,

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П.Семененка

Національної Академії наук України,
пр. 
Паладіна, 34, м. Київ-142, 03680, Україна


ГЕОЛОГІЧНА ПОЗИЦІЯ ТА РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ПІКРИТІВ

НОВОУКРАЇНСЬКОГО ДАЙКОВОГО ПОЛЯ (ІНГУЛЬСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)


Авторами статті вивчено незвичайні дайкові породи ультраосновного складу, які були розкриті глибокими буровими свердловинами в межах Новоукраїнського гранітоїдного масиву, розташованого на території Інгульського мегаблоку Українського щита. Метою досліджень було уточнення геологічної позиції вивчених дайкових порід, з’ясування їхніх петрографічних особливостей та можливої металогенічної спеціалізації. За результатами буріння встановлено, що ультрабазити складають невеликі дайкові тіла північно-західного простягання, які інтрудують в гранітоїди новоукраїнського комплексу з U-Pb ізотопним віком 2.04-2.00 млрд р. Вік самих ультрабазитових дайок достовірно не з’ясований. Сумісно з більш численними дайками олівінових долеритів та діабазів, ультрабазитові дайки формують Новоукраїнське дайкове поле (НДП), яке локалізоване в південно-західній частині однойменного гранітоїдного плутону на північно-західному закінченні Бобринецького дайкового поясу. Керн свердловин був вивчений із застосуванням методів оптичної та електронної мікроскопії, електронно-зондового мікроаналізу, емісійно-спектрального аналізу та "мокрої" хімії. Виконані дослідження дозволили віднести ультрабазитові дайкові породи НДП до сублужних пікритів, різною мірою змінених низькотемпературними постмагматичними процесами. Характерний для сублужних магм реліктовий парагенезис мафічних мінералів (титан-саліту та керсутиту) вказує на первинний характер підвищеної лужності пікритів. Первинний характер має також висока титанистість вивчених порід, яка обумовлена підвищеним вмістом ільменіту та титаномагнетиту. Реліктові мікроструктурні особливості пікритів свідчать про швидку кристалізацію пересиченого TiO2 ультраосновного розплаву в гіпабісальних або навіть субвулканічних умовах. Низькотемпературні постмагматичні зміни в пікритах супроводжувалися повним заміщенням олівіну та частковим клінопироксену за рахунок розвитку актиноліту, біотиту, хлориту, піриту та оксидів заліза. Автори роблять висновок про те, що сублужні пікрити НДП є петрографічно та геохімічно відокремленими від інших дайкових утворень Бобринецького поясу, представлених, переважно, породами долерит-діабазової формації, що належить до толеїтової серії, і характеризуються нормальною лужністю. Вочевидь, сублужні пікрити відносяться до іншого формаційного типу, який потребує подальшого вивчення відносно його геологічного віку, геотектонічної позиції та петрогенезису. Певний інтерес викликає також їх своєрідна Ti-V-Ni металогенічна спеціалізація.


Ключові слова: дайкові породи, сублужні пікрити, Український щит.