УДК 551.24:432.2 (477-924.52)

Т. Андрієць, асп.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна,

E-mail: tanya4la@gmail.com


РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕКТОНІЧНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ВУЛКАНУ СИНЯК (ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКЕ ВУЛКАНІЧНЕ ПАСМО) В ПОСТМАГМАТИЧНІ ЕТАПИ ЗА ДАНИМИ СТРУКТУРНО-МОРФОМЕТРИЧНОГО АНАЛІЗУ


(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. О.М. Іванік)


В Українських Карпатах одним із виразних результатів дії ендогенних процесів є Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо, формування якого завершилося в кінці пліоцену як наслідок активної магматичної діяльності. Серед вулканічних структур у північно-західній частині пасма виділяється стратовулкан Синяк, який характеризується доброю збереженістю первинних вулканічних форм, наявністю різновікових магматичних комплексів та добре виражений у рельєфі. Однак до сьогодні залишаються не до кінця з’ясованими питання наявності кальдер у структурі вулкану, визначення характеру просторового й часового розподілу амплітуд неотектонічних рухів у поствулканічні етапи, з’ясування рівня тектонічної активності. Зазначені питання є одними з найбільш складних, успішне їх вирішення можливе за рахунок аналізу комплексу геологічних, геофізичних та геоморфологічних даних. Метою досліджень є відтворення постмагматичних тектонічних процесів на основі аналізу розвитку рельєфу. Для досягнення цієї мети реалізовано методику структурної морфометрії В. Філософова з визначенням головних морфометричних показників рельєфу території. В результаті комплексного аналізу наявних геолого-геофізичних даних та структурно-морфометричних показників визначено числові характеристики неотектонічних вертикальних рухів та простежено їх просторові й часові особливості в межах вулкану Синяк впродовж чотирьох поствулканічних етапів. Встановлено відмінності в тектонічному розвитку окремих частин вулкану – Грабівського вулкано-купольного підняття та вершинної кальдери. Виявлено високу просторову диференціацію амплітуд вертикальних рухів, їх блоковий характер. Виділено дві локальні структури, що характеризуються високими значеннями амплітуд вертикальних рухів та диференційованим характером між етапами, структуру в центральній частині вершинної кальдери вулкану (г. Буз) та ділянку в межах Грабівського вулкано-купольного підняття (між г. Бердо та ур. Червоне).


Ключові слова: структурна морфометрія, новітні рухи, ГІС, рельєф, морфогенез.