УДК 551.4:551.79(439-282.243.7)

А. Мадьяр, студ.

Інститут географії, Пейчський Науковий Університет,

вул. Іфюшаг, 6., Пейч, H-7624 Угорщина;

М. Ковач, асп., E-mail: monyi5@gamma.ttk.pte.hu,

Докторська школа Землезнавчих наук, Пейчський Науковий Університет,

вул. Іфюшаг, 6., Пейч, H-7624 Угорщина;

Г. Варга, PhD, викладач, E-mail: gazi@gamma.ttk.pte.hu,

Інститут географії, Пейчський Науковий Університет,

вул. Іфюшаг, 6., Пейч, H-7624 Угорщина;

Б. Радванські, PhD, стипендіат-постдокторант

E-mail: radberti@gamma.ttk.pte.hu,

Erasmus Mundus Partnership for Belarus, Ukraine and Moldova (EMP-AIM)

в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка,

пр. акад. Глушкова, 2а, м. Київ, Україна;

С. Фабіан, PhD, викладач, E-mail: smafu@gamma.ttk.pte.hu,

Інститут географії, Пейчський Науковий Університет,

вул. Іфюшаг, 6., Пейч, H-7624 Угорщина;

Т. Іжак, PhD, ст. викладач

Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ

пл. Кошута, 6, м. Берегове, Україна;

Е. Плачковська, асп.

Інститут географії та просторових наук, Яґеллонський Університет,

вул. Гроностайова, 7, м. Краків, 30-387, Польща;

Ю. Тимченко, канд. геол. наук, мол. наук. співроб

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна


ЗВ'ЯЗОК МІЖ РОСЛИННІСТЮ І СХИЛОВИМИ ПРОЦЕСАМИ

НА ВИСОКИХ НАДЗАПЛАВНИХ БЕРЕГАХ ПАКШ-ДУНАКЕМЛЕДА


(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. О.М. Іванік)


Встановлено, що утворення зсувів змінює рослинний покрив, який, у свою чергу, впливає на подальший розвиток рельєфу. В Угорщині, в долині р. Дунай, зазнають періодичної активізації високі зсувонебезпечні надзаплавні береги, типовим прикладом яких є прибережна частина Пакш-Дунакемледа. Внаслідок дії як антропогенних чинників, так і схилових гравітаційних рухів, на території дослідження природні рослинні угруповання зазнали певних змін, розповсюдилися інвазійні рослини (Robinia pseudoacacia, Ailanthus altissima) та рослини-космополіти (Sambucus nigra, S. ebulus). Для оцінки зв'язку між схиловими процесами та рослинністю, останню було класифіковано з виділенням груп. Дослідження дерев відбувалося по квадратах площею 25 м2 з визначенням конкретної кількості видів, а для інших рослин, якщо вони були присутні, оцінювалося розповсюдження на елементах високих надзаплавних берегів. Природні деревні угруповання залишились тільки на похилих ділянках. Біля основи високих надзаплавних берегів, на дні ярів і водотоків оселяються, в основному, азотолюбні види рослин. На територіях, де часто відбуваються поверхневі рухи, рослинна підстилка менш розвинена, характерна волокниста трав'яна рослинність. На активних територіях між появою видів рослин та їхньою кількістю можна виявити певну паралельність. Багаторічні види трав з'являються, переважно, на виступах різної величини, на важкодоступних краях. Рослинність розріджена, з прогалинами, свідчить, що на цих територіях материнською породою є лес, який у багатьох місцях виходить на денну поверхню. Ґрунту на таких ділянках практично немає, рослини укорінюються просто в лес, на карбонатність якого вказують деякі види рослин. Поява деревної рослинності частково зупиняє ерозію та гравітаційні порушення високих надзаплавних берегів. Але на територіях, класифікованих як активні, висота дерев і їхня кількість невеликі. В підсумку можна стверджувати, що мозаїчність рослинності на території дослідження добре узгоджується з класами високих надзаплавних берегів із різною висотою та крутизною схилів.


Ключові слова: гравітаційні схилові процеси, високі надзаплавні береги, зсуви, види рослин, Дунай, Пакш.