УДК 556.32:556.114

Л. Шевчук, асп.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна,

E-mail: fnks@ukr.net


Вплив геохімічних умов на зміни хімічного складу підземних вод

(на прикладі водозаборів Луганської області)


(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. О.Є. Кошляковим)


Забезпеченість питною водою є запорукою сталого розвитку будь-якої держави. У зв’язку з цим, останнім часом роль підземних вод зростає, оскільки вони є більш захищеними, ніж поверхневі. У регіонах із розвинутою промисловістю питання забезпеченості питною водою набуває більшої актуальності. Луганська область характеризується багатогалузевим комплексом, у якому провідну роль відіграє переробна промисловість. Основним джерелом централізованого питного водопостачання є прісні підземні води мергельно-крейдової товщі, якість яких погіршується. Зростання величини мінералізації підземних вод зумовлене збільшенням концентрації сульфатів та хлоридів у підземних водах. Існують декілька думок стосовно погіршення якості підземних вод у межах Луганської області, проте, питання стосовно причин такого явища залишається відкритим. Оскільки хімічний склад підземних вод у багатьох випадках залежить від складу ґрунтів, доцільно розглянути гідрогеохімічні умови даної території. Метою статті є висвітлення впливу геохімічних процесів у геологічному середовищі на хімічний склад підземних вод.

Основні закономірності розподілу хімічних сполук з глибиною було проаналізовано за допомогою даних водних витяжок і побудовано відповідні графіки. З метою встановлення зв’язку між якістю підземних вод та хімічним складом ґрунтів зони аерації було побудовано карту-схему максимальних змін мінералізації підземних вод у мергельно-крейдовому водоносному горизонті. Просторовий аналіз максимальних змін мінералізації підземних вод досліджувався методом інтерполяції. Групування даних за кількісною ознакою виконувалося за формулою Стерджесса.

У результаті досліджень встановлено, що найбільшу мінералізацію зафіксовано у витяжках, відібраних із суглинків та глин. Завдяки просторовому аналізу виявлено основні ділянки, в межах яких відбувається погіршення якості підземних вод. Максимальні зміни величин мінералізації підземних вод приурочені до ділянок, у межах яких поширені глинисті породи у корах вивітрювання, а у зоні аерації присутні сольові утворення. Таким чином, у результаті досліджень встановлено зв’язок між гідрогеохімічними умовами геологічного середовища та хімічним складом підземних вод. Дослідження спрямоване на виявлення причин зміни у часі макрокомпонентного складу підземних вод у мергельно-крейдовій товщі та становить практичне значення для робіт з прогнозування якості підземних вод, перш за все, – для водоносних горизонтів, залягання яких близьке до зони аерації.


Ключові слова: гідрогеологія, погіршення якості підземних вод, мінералізація, сульфати, хлориди, гідрогеохімічні умови, водні витяжки, зона аерації, глинисті породи.