УДК 556.388.556.18

І. Удалов, канд. техн. наук, доц.,

кафедра гідрогеології, геолого-географічний факультет,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна,

E-mail: igorudalov8@gmail.com,

Д. Чомко, канд. геол. наук, доц.,

кафедра гідрогеології та інженерної геології, ННІ "Інститут геології",

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна,

E-mail: Chomko@univ.kiev,ua


ЕКОЛОГО-ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ "МОКРОЮ" КОНСЕРВАЦІЄЮ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ (НА ПРИКЛАДІ АЛМАЗНО-МАР’ЇВСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ ДОНБАСУ)


(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. О.Є. Кошляковим)


Наведено опис наслідків реалізації програми виведення з експлуатації нерентабельних вугільних шахт Донбасу шляхом їх "мокрої" консервації. Територією досліджень є Алмазно-Мар’ївський гірничопромисловий район (ГПР) як найбільш репрезентативний за складністю геологічних умов і масштабами інженерно-господарської діяльності. Визначено основні чинники виникнення несприятливих і небезпечних процесів при закритті шахт Алмазно-Мар’ївського ГПР.

У процесі досліджень визначено комплекс потенційно небезпечних процесів і явищ, що супроводжує зміну природно-техногенної ситуації в умовах виведення шахт з експлуатації. Показано, що основний вплив на еколого-геологічні характеристики природно-техногенних систем мають еколого-гідрогеологічні чинники та пов'язані з ними процеси газо-, масо-, енергопереносу. Систематизація даних дозволила визначити, що під впливом локальних джерел техногенного навантаження в зонах концентрації шахт у підземній гідросфері сформувалася гідродинамічна система, що характеризується взаємозв'язком водоносних горизонтів як за площею, так і у вертикальному розрізі.

Складність і багатофакторність проблем, викликаних "мокрою" консервацією вугільних шахт, розглянуто на прикладі закриття шахти "Пролетарська" і розташованого в безпосередній близькості Світличанського водозабору. Проаналізовано води шахтного водовідливу шахт, розташованих у Алмазно-Мар’ївському ГПР, встановлено можливість використання вод у бальнеології. Обґрунтовано, що контроль за динамікою зміни характеристик підземних вод в умовах виведення шахт з експлуатації носить багатоплановий характер.

Визначено, що основна зміна якісного складу підземних вод на площі Світличанського водозабору викликана багаторічною фільтрацією в питний водоносний горизонт високомінералізованих, хлоридних за аніонним складом, шахтних вод шахти "Пролетарська". Встановлено, що закриття шахти "Пролетарська" посилило процеси газової міграції в районі Світличанського водозабору, в пробах підземних вод виявлено наявність радону. Отримані результати можуть стати основою для створення інформативної моніторингової системи на локальному та регіональному рівнях.


Ключові слова: нерентабельні вугільні шахти, "мокра" консервація, гідродинамічна система, шахта "Пролетарська", Світличанський водозабір, Алмазно-Мар’ївський гірничопромисловий район.