УДК 550.372, 373

Т. Бурахович, д-р геол. наук, ст. наук. співроб., пров. наук. співроб., E-mail: burahovich@ukr.net;

О. Ганієв, канд. фіз.-мат. наук, пров. наук. співроб., E-mail: algan@ukr.net;

Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,

пр. акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна

Б. Ширков, асп., E-mail: bog_dan90@ukr.net

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна


МОДЕЛЮВАННЯ ГЛИБИННОЇ БУДОВИ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ

ЗА ДАНИМИ ГЕОЕЛЕКТРИКИ


(Рекомендовано членом редакційної колегії канд. геол. наук О.І. Меншовим та рецензентом канд. фіз.-мат. наук, доц. М.В. Ревою)


У статті розглянуто результати попереднього тривимірного моделювання Голованівської шовної зони (ГШЗ) Українського щита (УЩ), виконаного на основі експериментальних даних магнітотелуричних профілювань (МВП) та магнітотелуричних зондувань (МТЗ). Ділянка ГШЗ, згідно з дослідженнями різних авторів, є низькоомною в регіональній структурі електропровідності земної кори. Вона характеризується вираженою анізотропією питомого опору у верхній частині розрізу, а також різкою його мінливістю як по латералі, так і в глибину. Глибинні зони розломів (Тальнівська, Первомайська, Врадіївська, Гвоздавська), що обмежують ГШЗ та її структурно-формаційні частини, виділяються як зони аномально високої електропровідності як у верхній частині розрізу, так і на глибинах 15-30 км. Проведена обробка сучасних магнітотелуричних спостережень по пр. "Первомайський" з використанням програмного комплексу PRC_MTMV дала можливість на якісному рівні виділити аномально електропровідні області ГШЗ, локалізовані в зонах глибинних розломів (Тальнівського й Первомайського) та Ємилівського насуву. Отримані результати було використано при побудові тривимірної геоелектричної моделі ГШЗ. Методика побудови глибинних моделей електропровідності основана на багатоетапному послідовному їх розрахунку u1090 та порівнянні зі спостереженими даними, при цьому на початковому етапі моделювання використовуються дані МВП, а на завершальному (для уточнення) – дані МТЗ. Модельні розрахунки дозволили виявити поверхневі й глибинні аномалії електропровідності субширотного та субмеридіонального простягання, які й було закладено в побудову тривимірної моделі ГШЗ. Зокрема, виявлено дві субширотно орієнтовані поверхневі зони високої електропровідності у північній частині ГШЗ та субмеридіональні аномалії електропровідності, які розташовані південніше й збігаються з частинами Ємилівської, Первомайської та Звенигородсько-Братської зон розломів. На глибинах 100-2500 м за даними моделювання виявлено систему гальванічно зв'язаних об'єктів субмеридіонального простягання, що проявилися в зоні зчленування Первомайської, Ємилівської та Звенигородсько-Братської зон розломів. Ці аномалії добре узгоджуються й просторово поєднуються з моделлю Кіровоградського рудного району [7]. Отримана модель ГШЗ в інтервалі глибин від 10-15 км до 20-30 км містить декілька областей високої електропровідності: в осьовій частині ГШЗ та Первомайської розломної зони; на півдні Первомайської розломної зони; на півдні ГШЗ в зоні Тальнівського розлому; субширотна зона в Причорноморській западині.


Ключові слова: шовна зона, розломна зона, магнітотелуричне зондування, магнітоваріаційне профілювання, аномалія електропровідності.