Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 1(76)/2017 

УДК 550.72:551.735.2 (477.6)

 

В. Дернов, магістр географії, вчитель, E-mail: slavianin2013@mail.ru

Македонівський навчально-виховний комплекс,

вул. Ювілейна, сел. Македонівка, Луганська область, 92033, Україна

 

СТРОМАТОЛІТИ ІЗ БАШКИРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ 

Вивчено унікальні кременисті строматоліти з вапняку G2 моспинської світи верхнього башкиру Донбасу. В результаті детальних досліджень серед них виділено чотири морфотипи: пластовий, нодулевидний, стовпчастий не гіллястий та пластово-стопчастий. Тут же встановлено здогадно невеликі онколіти. Вивчені строматоліти за класифікацією, в основу якої покладено принципи ботанічної номенклатури, віднесено до класу стіріолітів. В дану групу об'єднано строматоліти первинно кременистого складу.

Строматоліти, як правило, є індикаторами мілководних умов басейну, оскільки нормальний розвиток ціанобактерій можливий лише на невеликих глибинах. На мілководність умов утворення вапняку G2 вказують також численні літо- та біофаціальні дані. Таким чином, вивчені біогенні структури утворилися в умовах верхньої частини субліторалі – за гарної аерації вод, на глибинах до 20 м. Широкий розвиток строматолітових споруд у вапняку різко контрастує з майже повною відсутністю в ньому коралів. Це свідчить про нестійку солоність води.

Частина палеоакваторії, де присутні кременисті строматоліти, відчувала періодичне значне, проте локальне, опріснення за рахунок проникнення великих об'ємів прісної води в морський басейн. Це відбувалося, можливо, на фоні порівняно значного випаровування. В результаті дії цих процесів вміст розчиненого кремнезему у водах різко підвищувався. Згодом, коли фактор опріснення вод припиняв діяти або/та концентрація кремнезему в воді падала за рахунок його зв'язування в строматолітових спорудах, ціанобактерії вже були не здатні осаджати SiO2 і ріст строматолітів закінчувався.

Виникнення характерної шаруватої мікроструктури строматолітів пов'язане з фактором сезонності: світлі шари формувалися в умовах досить значної кількості опадів під час сезону дощів, а темні – протягом відносно сухої пори року.

Зважаючи на велике науково-просвітницьке значення та унікальність вивчених строматолітів, ми вважаємо, що деякі відслонення вапняку G2 заслуговують набуття статусу природоохоронних об'єктів.

 

Ключові слова: строматоліти, кам'яновугільні відклади, Донецький басейн. 

 

            Engl. [Abstract]

 

СТРОМАТОЛИТЫ ИЗ БАШКИРСКИХ ОТЛОЖЕНИЙ ДОНЕЦКОГО БАССЕЙНА 

Изучены уникальные кремнистые строматолиты из известняка G2 моспинской свиты верхнего башкира Донбасса. Среди них выделено четыре морфотипа: пластовый, желваковидный, столбчатый не ветвистый и пластово-столбчатый. Кроме того, установлены предположительно небольшие онколиты. Изученные строматолиты по классификации, основанной на принципах ботанической номенклатуры, должны быть отнесены к классу стириолитов. В данную группу объединены строматолиты первично кремнистого состава.

Строматолиты, как правило, являются индикаторами мелководных условий бассейна, поскольку нормальное развитие цианобактерий возможно только на небольших глубинах. На мелководность условий образования известняка G2 указывают также многочисленные лито- и биофациальные сведения. Таким образом, изученные строматолиты образовались в условиях верхней части сублиторали – при хорошей аэрации вод, на глубинах до 20 м. Широкое развитие строматолитов в известняке резко контрастирует с практически полным отсутствием в нем кораллов. Этот факт свидетельствует о нестабильной солености воды.

Часть палеоакватории, где присутствуют кремнистые строматолиты, ощущала значительное, но локальное опреснение за счет проникновения больших объемов пресной воды в морской бассейн. Это происходило, возможно, на фоне значительного испарения. В результате действия этих процессов содержание растворенного кремнезема в водах резко возрастало. В дальнейшем, когда фактор опреснения вод прекращал действовать и/или концентрация кремнезема в воде падала за счет его связывания в строматолитовых сооружениях, цианобактерии уже были не способны осаждать SiO2 и рост строматолитов прекращался.

Возникновение характерной слоистой микроструктуры строматолитов связано с фактором сезонности: светлые слои формировались в условиях достаточно большого количества осадков во время дождливого сезона, а темные – на протяжении относительно сухого времени года.

Ввиду большого научно-просветительского значения и уникальности изученных строматолитов, мы считаем, что некоторые обнажения известняка G2 заслуживают статуса природоохранных объектов.

 

Ключевые слова: строматолиты, каменноугольные отложения, Донецкий бассейн. 

 

PDF [Текст] - Мова статті :  українська. 

 

Список використаних джерел: 

1. Айлер Р. Химия кремнезема. Т. 2. / Р. Айлер – М.: Мир, 1982. – 712 с.

2. Берченко О. И. О фациальной приуроченности известковых водорослей в турнейских отложениях Донбасса / О. И. Берченко // Геологический журнал. – 1976. – Т. 36. – Вып. 5. – С. 96-104.

3. Волохин Ю. Б. Мезозойское и кайнозойское кремненакопление в окраинных бассейнах Востока Азии / Ю. Б. Волохин. – Владивосток: Дальнаука, 2013. – 434 с.

4. Основы биосилификации (обзор литературы) / В. С. Гордова, С.П. Сапожников, В.Е. Сергеева, П.Б. Карышев // Вестн. Чувашского ун-та. – 2013. – № 3. – С. 401-409.

5. Крылов И. Н. На заре жизни / И. Н. Крылов. – М.: Наука, 1972. – 106 с.

6. Крылов И. Н. Строматолиты рифея и фанерозоя СССР / И. Н. Крылов. – М.: Наука, 1975. – 245 с.

7. Крылов И. Н. Строматолиты (природа и принципы классификации) / И. Н. Крылов // Известковые водоросли и строматолиты. Систематика, биостратиграфия, фациальный анализ. – Новосибирск: Наука, 1988. – С. 132-140.

8. Крылов И. Н. Окремнение: вечные препараты / И. Н. Крылов, В. К. Орлеанский, Н. С. Тихомирова // Природа. – 1989. – № 4. – С. 73-78.

9. Литвинова Т. В. Взаимодействие биотических и абиотических событий в процессе формирования строматолитовых рифов / Т. В. Литвинова // Развитие жизни в процессе абиотических изменений на Земле. – 2014. – № 3. – С. 154-160.

10. Лучинина В. А. Синезеленые водоросли (Cyanobacteria) / В. А. Лучинина // Ископаемые известковые водоросли. – Новосибирск: Наука, 1987. – С. 12-38.

11. Макарихин В. В. Классификация фитогенных построек / В. В. Макарихин, П. В. Медведев // Проблемы систематики и эволюция органического мира: Тез. докл. XLIII сессии ВПО. – 1997. – С. 42-43.

12. Маслов В. П. Строматолиты (их генезис, метод изучения, связь с фациями и геологическое значение на примере ордовика Сибирской платформы) / В. П. Маслов. – М.: Изд. АН СССР, 1960. – 188 с.

13. Орлеанский В. К. Строматолиты – живые буквы каменной летописи Земли / В. К. Орлеанский, М. Е. Раабен // Природа. – 1998. – № 11. – С. 68-85.

14. Стратотипи регіональних стратиграфічних підрозділів карбону і нижньої пермі Доно-Дніпровського прогину / В. І. Полєтаєв, М. В. Вдовенко, О. К. Щоголєв та ін. – К.: Логос, 2011. – 236 с.

15. Полякова В. Е. Влияние абиотических и биотических факторов на состав и облик позднесерпуховских кораллов Донецкого бассейна / В. Е. Полякова // Палеонтология и реконструкция геологической истории палеобассейнов. – Л.: Наука, 1987. – С. 83-88.

16. Раабен М. Е. Строматолиты / М. Е. Раабен // Бактериальная палеонтология. – М.: ПИН РАН, 2002. – С. 52-58.

17. Страхов Н. М. О некоторых вопросах геохимии кремнезема / Н. М. Страхов // Геохимия кремнезема. – М.: Наука, 1966. – С. 5-8.

18. Титоренко Т. Н. Палеонтология докембрия. Фитолиты (строматолиты и микрофитолиты) / Т. Н. Титоренко, С. А. Анисимова, А. Ю. Анисимов. – Иркутск: Изд. ИГУ. – 2012. – 117 с.

19. Ушатинская Г. Т. Процесс окремнения / Г. Т. Ушатинская // Бактериальная палеонтология. – М.: ПИН РАН, 2002. – С. 66-67.

20. Чувашов Б. И. Строматолиты и онколиты девона, карбона и перми / Б. И. Чувашов // Известковые водоросли и строматолиты. Систематика, биостратиграфия, фациальный анализ. – Новосибирск: Наука, 1988. – С. 158-174.

21. Ogar V. V. Carboniferous buildups in the Donets Basin (Ukraine) / V. V. Ogar // Geologica Belgica. – 2012. – Vol. 15. – No. 4. – P. 340-349. 

(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. В.В. Огарем)

 

 

 

© Дернов В., 2017

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2017