Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 1(76)/2017 

УДК 549: 553. 31 (477.63)

В. Стрельцов, асп., E-mail: mister.strelcov@bk.ru,

В. Євтєхов, д-р геол. наук, проф., E-mail: evtekhov@gmail.com,

А. Євтєхова, канд. геол. наук, доц., E-mail: evа_anna@mail.ru,

Криворізький національний університет

вул. Пушкіна, 37, м. Кривий Ріг, 50002, Україна

 

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ ЗАЛІЗОРУДНИХ РИБЕКІТОВИХ МЕТАСОМАТИТІВ КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ 

Натрієвий метасоматоз відноситься до епігенетичних геологічних процесів, які мали суттєвий вплив на мінералогічні показники та збагачуваність метаморфогенних бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів). Він спричинив утворення егіринових та рибекітових метасоматитів у продуктивних товщах шести з дев'яти залізорудних родовищ, що розробляють чотири гірничозбагачувальні комбінати Криворізького басейну. Рибекітові метасоматити формувались при відносно низьких термодинамічних показниках середовища мінералоутворення, тому мають значно більше поширення в порівнянні з егіриновими, відповідно, 90 та 10% від загального об'єму тіл метасоматично змінених руд.

Тіла рибекітових метасоматитів, що були об'єктом дослідження авторів, мають максимальну потужність за умови їх утворення у верствах безсилікатних залізнослюдко-магнетитових (до 100 м, середній показник – 56 м) та магнетитових (до 70 м, в середньому 47 м) кварцитів, які складають центральні частини залізистих горизонтів саксаганської світи. За рахунок кумінгтоніт-магнетитових та магнетит-кумінгтонітових кварцитів з периферійних зон горизонтів утворювались тіла рибекітових (магнезіорибекітових) метасоматитів значно меншої потужності, відповідно, до 30 та до 15 м (в середньому 19 і 8 м).

Незважаючи на мінеральний склад вихідних магнетитових кварцитів, тіла рибекітових метасоматитів характеризуються аналогічною внутрішньою будовою. Тилова зона, яка безпосередньо прилягає до підвідного каналу метасоматизуючих розчинів, представлена магнетит-рибекітовими метасоматитами. Проміжну зону складають різною мірою рибекітизовані первинні магнетитові кварцити. Передова зона, яку представляють вторинно окварцовані магнетитові кварцити, формувалась внаслідок "відгонки" відпрацьованих метасоматизуючих розчинів, насичених кремнеземом. Для передової зони характерні поступові переходи до незмінених магнетитових кварцитів.

Головним трендом мінералогічних змін магнетитових кварцитів у зв'язку з натрієвим метасоматозом було наближення їх складу до практично бімінерального – магнетит + рибекіт (магнезіорибекіт). Рибекіт, близький за складом до стехіометричного, характерний для метасоматитів, які утворились по залізнослюдко-магнетитових та магнетитових кварцитах. При рибекітизації кумінгтоніт-магнетитових і магнетит-кумінгтонітових кварцитів відбувалось, переважно, псевдоморфне заміщення кумінгтоніту натрієвим амфіболом, склад якого відповідає магнезіорибекіту.

Результати мінералогічного дослідження рибекітових метасоматитів є основою для вдосконалення методів геологічного, мінералогічного, технологічного картування рудних покладів, корегування мінералого-технологічних класифікацій руд, оптимізації методів усереднення руд перед подачею на збагачувальні фабрики.

 

Ключові слова: залізисто-кремниста формація, Криворізький басейн, натрієві метасоматити, мінералогія. 

 

            Engl. [Abstract] 

 

НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ МИНЕРАЛОГИЧЕСКОЙ ЗОНАЛЬНОСТИ ЖЕЛЕЗОРУДНЫХ РИБЕКИТОВЫХ МЕТАСОМАТИТОВ КРИВОРОЖСКОГО БАССЕЙНА 

Натриевый метасоматоз относится к эпигенетическим геологическим процессам, которые имели существенное влияние на минералогические показатели и обогатимость метаморфогенных бедных магнетитовых руд (магнетитовых кварцитов). Он стал причиной образования эгириновых и рибекитовых метасоматитов в продуктивных толщах шести из девяти железорудных месторождений, которые разрабатывают четыре из пяти горнообогатительных комбинатов Криворожского бассейна. Рибекитовые метасоматиты формировались при относительно низких термодинамических показателях среды минералообразования, поэтому имеют значительно большее распространение в сравнении с эгириновыми, соответственно, 90 и 10% от общего объема тел метасоматически измененных руд.

Тела рибекитовых метасоматитов, которые были объектом исследования авторов, имеют максимальную мощность при условии их образования в пластах бессиликатных железнослюдко-магнетитовых (до 100 м, средний показатель – 56 м) и магнетитовых (до 70 м, в среднем 47 м) кварцитов, которые слагают центральные части железистых горизонтов саксаганской свиты. За счет куммингтонит-магнетитовых и магнетит-куммингтонитовых кварцитов периферийных зон горизонтов образовывались тела рибекитовых (магнезиорибекитовых) метасоматитов значительно меньшей мощности, соответственно, до 30 и до 15 м (в среднем 19 и 8 м).

Несмотря на минеральный состав исходных магнетитовых кварцитов, тела рибекитовых метасоматитов характеризуются аналогичным внутренним строением. Тыловая зона, которая непосредственно прилегает к подводящему каналу метасоматизирующих растворов, представлена магнетит-рибекитовыми метасоматитами. Промежуточную зону слагают в разной степени рибекитизированые первичные магнетитовые кварциты. Передовая зона, которую представляют вторично окварцованые магнетитовые кварциты, формировалась в результате "отгонки" отработанных метасоматизирующих растворов, насыщенных кремнеземом. Для передовой зоны характерные постепенные переходы к неизмененным магнетитовым кварцитам.

Главным трендом минералогических изменений магнетитовых кварцитов, в связи с натриевым метасоматозом, было приближение их состава к практически биминеральному – магнетит + рибекит (магнезиорибекит). Рибекит, близкий по составу к стехиометрическому, характерен для метасоматитов, которые образовались по железнознослюдко-магнетитовым и магнетитовым кварцитам. При рибекитизации куммингтонит-магнетитовых и магнетит-куммингтонитовых кварцитов происходило, преимущественно, псевдоморфное замещение куммингтонита натриевым амфиболом, состав котрого отвечает магнезиорибекиту.

Результаты минералогического исследования рибекитовых метасоматитов являются основой для усовершенствования методов геологического, минералогического, технологического картирования рудных залежей, корректирования минералого-технологических классификаций руд, оптимизации методов усреднения руд перед подачей на обогатительные фабрики.

 

Ключевые слова: железисто-кремнистая формация, Криворожский бассейн, натриевые метасоматиты, минералогия. 

 

PDF [Текст] - Мова статті :  українська. 

 

Список використаних джерел:

1. Александров И. В. Натровый метасоматоз в Криворожье / И. В. Александров // Геохимия щелочного метасоматоза. – Москва: Изд. АН СССР, 1963. – С. 71–151.

2. Евтехов В. Д. Особенности минералого-технологического картирования месторождений в метасоматически измененных железистых кварцитах (на примере Кривбасса) / В. Д. Евтехов // Онтогения минералов и технологическая минералогия. – Киев: Наукова думка, 1988. – С. 82–92.

3. Зональность натриевых метасоматитов в железистых кварцитах Северного Криворожья / В. Д.Евтехов, Г. П. Зарайский, В. Н. Балашов, О. К. Валеев // Очерки физико-химической петрологии. – Москва: Наука, 1988. – № 15. – С. 17–37.

4. Елисеев Н. А. Метасоматиты Криворожского рудного пояса / Н. А. Елисеев, А. П. Никольский, В. Г. Кушев // Труды Лаборатории геологии докембрия АН СССР. – Москва-Ленинград: Изд. АН СССР, 1961.– Вып. 13.– 204 с.

5. Кушев В. Г. Щелочные метасоматиты докембрия / В. Г. Кушев. – Ленинград: Недра, 1972. – 190 с.

6. Никольский А. П. Натриевые гидротермальные метасоматиты юго-западной части Русской платформы / А. П. Никольский // Геологический журнал. – 1973.– №2.– С. 31-44.

7. Технологическая минералогия железных руд / Б. И. Пирогов, Г. С. Поротов, И. В. Холошин, В. Н. Тарасенко. – Ленинград: Наука, 1988.– 302 с.

8. Железисто-кремнистые формации докембрия европейской части СССР. Минералогия / Б. И. Пирогов, Ю. Н. Стебновская, В. Д. Евтехов и др. – Киев: Наукова думка, 1989.– 169 с.

9. Стрельцов В. О. Генезис і типоморфні особливості рибекіту залізисто-кремнистої формації Криворізького басейну / В. О. Стрельцов // Проблеми теоретичної і прикладної мінералогії, геології, металогенії гірничодобувних регіонів: VII Міжнародна науково-практична конференція: збірник тез доповідей. – Кривий Ріг, 2012. – С. 65–68.

10. Стрельцов В. О. Вплив рибекітизації на збагачуваність магнетитових руд Первомайського родовища Криворізького басейну / В. О. Стрельцов, А. В. Євтєхова, Є. В. Євтєхов // Сталий розвиток промисловості та суспільства: Міжнародна науково-технічна конференція: збірник тез доповідей. – Кривий Ріг, 2014. – С. 12–16. 

 (Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол.-мінералог. наук, проф. В.М. Загнітком) 

 

 

 

 

© Стрельцов В., Євтєхов В., Євтєхова А., 2017

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2017