Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 1(76)/2017 

УДК 553.493.5(477)

В. Загнітко, д-р геол.-мінералог. наук, проф., E-mail: zagnitkow@i.ua,

В. Михайлов, д-р геол. наук, проф., E-mail: vladvam@gmail.com,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна,

С. Кривдік, д-р геол.-мінералог. наук, проф., E-mail: kryvdik@ukr.net,

В. Сидорчук, пров. інж., E-mail sydvit@gmail.com,

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України,

пр. Акад. Палладіна, 34, м. Київ, 03680, Україна

 

ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕСУРСИ РІДКІСНОМЕТАЛЕВИХ РОДОВИЩ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА 

Рідкісні метали є важливою складовою світової економіки. Україна володіє розвиненою мінерально-сировинною базою рідкісних металів, але жоден з її об'єктів наразі не розроблюється, що спричиняє збитки народному господарству країни. Майже всі відомі ендогенні родовища рідкісних металів Українського щита (Zr, Nb, Ta, TR, Sr, Li, Ве, Rb тощо) генетично пов'язані з комплексами палеопротерозойських (1,7–2,1 млрд років) лужних порід, карбонатитів та пегматитів. Більшість цих родовищ відносять до відомих традиційних типів, проте вони мають низку специфічних і навіть унікальних мінералогічних, геохімічних та петрологічних особливостей. Окрім того, в цьому регіоні відкрито нові типи родовищ, які не відомі на інших докембрійських щитах (зокрема сильно збагачені Zr та TR безнефелінові сієніти, петалітові пегматити, U-Sc-V метасоматити, гентгельвінові родовища Ве та інші). Завданням цієї статті було показати особливості і перспективність рідкіснометального зруденіння Українського щита (УЩ), оцінити ресурси рідкісних металів за так званим коефіцієнтом унікальності, який вираховується як відношення прогнозних ресурсів елементів до їх кларку в земній корі. На території УЩ за ресурсами ніобію гігантським родовищем можна вважати Чернігівське (Новополтавське); крупними – Октябрське та Яструбецьке; цирконію: гігантським – Яструбецьке, середніми – Чернігівське, Октябрське, Азовське; рідкісних земель: крупними – Чернігівське та Яструбецьке, середніми – Октябрське і Азовське; танталу: крупними – Чернігівське та Октябрське; стронцію: крупним – Чернігівське; літію: середнім – Полохівське родовище в петалітових пегматитах; скандію: крупним – Жовторіченське. Такий підхід буде сприяти об'єктивності оцінки рівня інвестиційної привабливості цих родовищ.

Разом з тим, більшість із рудних об'єктів є комплексними, тому інвестиційну привабливість можуть мати навіть середні та дрібні за розмірами родовища, враховуючи добре розвинену інфраструктуру та наявність гірничодобувних та переробних підприємств на території УЩ.

 

Ключові слова: рідкісні метали, родовища, ресурси, коефіцієнт унікальності. 

 

            Engl. [Abstract] 

 

ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И РЕСУРСЫ РЕДКОМЕТАЛЬНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ УКРАИНСКОГО ЩИТА 

Редкие металлы являются важной составляющей мировой экономики. Украина обладает развитой минерально-сырьевой базой редких металлов, но ни один из ее объектов пока не разрабатывается, что наносит ущерб народному хозяйству страны. Почти все известные эндогенные месторождения редкометальных руд Украинского щита (Zr, Nb, Ta, TR, Sr, Li, Be, Rb и т.д.) генетически связаны с комплексами палеопротерозойских (1,7–2,1 млрд лет) щелочных пород, карбонатитов и пегматитов. Большинство этих месторождений относятся к известным традиционным типам, однако они имеют ряд специфических и даже уникальных минералогических, геохимических и петрологических особенностей. Кроме того, в этом регионе открыты новые типы месторождений, которые неизвестны на других докембрийских щитах (в частности сильно обогащенные Zr и TR безнефелиновые сиениты, петалитовые пегматиты, U-Sc-V метасоматиты, гентгельвиновые месторождения Ве и другие). Задача этой статьи – показать особенности и перспективность редкометального оруденения Украинского щита (УЩ), оценить ресурсы редких металлов по так называемому коэффициенту уникальности, который вычисляется как отношение прогнозных ресурсов элементов к их кларку в земной коре. На территории УЩ по ресурсам ниобия гигантским месторождением можно считать Черниговское (Новополтавское), крупными – Октябрьское и Яструбецкое; циркония: гигантским – Яструбецкое, средними – Черниговское, Октябрьское, Азовское; редких земель: крупными – Черниговское и Яструбецкое. средними – Октябрьское и Азовское; тантала: крупными – Черниговское и Октябрьское; стронция: крупным – Черниговское; лития: средним – Полоховское месторождение в петалитовых пегматитах; скандия: крупным – Желтореченское. Такой подход будет способствовать объективности оценки уровня инвестиционной привлекательности этих месторождений.

Вместе с тем, большинство рудных объектов являются комплексными, поэтому инвестиционную привлекательность могут иметь даже средние и мелкие по размерам месторождения, учитывая хорошо развитую инфраструктуру и наличие горнодобывающих и перерабатывающих предприятий на территории УЩ.

 

Ключевые слова: редкие металлы, месторождения, ресурсы, коэффициент уникальности. 

 

PDF [Текст] - Мова статті :  українська. 

 

Список використаних джерел:

1. Мелкозернистые петалитовые руды – новый вид литийсодержащего минерального сырья Украины / А. Х. Бакаржиев, О. Ф. Макивчук, Б. Н. Иванов и др. // Минерал. ресурсы Украины. – 2000. – № 1. – С. 16–19.

2. Особливості мінерального складу та умов утворення рідкіснометалевих пегматитів західної частини кіровоградського блоку (Український щит) / Д. К. Возняк, В. М. Бугаєнко, Ю. А. Галабурда та ін.// Минерал. жур. – 2000. – 22, № 1. –С. 21–41.

3. Провідні рудоформаційні типи ендогенних родовищ кольорових, рідкісних та благородних металів докембрію України / А. С. Войновский, Д. С. Гурський, В. І. Калінін та ін. // Мінерал. ресурси України. – 2000. – № 3. – С. 6–10.

4. Галецкий Л. С. Субграфические сподуменовые и петалит-сподуменовые пегматиты одного из докембрийских полей / Л. С. Галецкий, А. И. Зарицкий, Г. И. Князев // Геол. жур. – 1987. – 47, № 1. – С. 136–141.

5. Глевасский Е. Б. Докембрийский карбонатитовый комплекс Приазовья. / Е. Б. Глевасский, С. Г. Кривдик. – К.: Наук. думка, 1981. – 228 с.

6. Металлогеническая специализация магматических комплексов и эпохи рудообразования Украинского щита / Д. С. Гурский., А. С. Войновский, В. А. Колосовская и др. // Минерал. журн. – 2000. – 22, № '32/3. – С. 5–11.

7. До перспективи створення мінерально-сировинної бази плавикового шпату України / Д. С. Гурский, І. В. Шепель, В. С. Металіді, В. Л. Приходько // Мінерал. ресурси України. – 1999. – № 2. – С. 3–7.

8. Донской А. Н. Нефелиновый комплекс Октябрьского щелочного массива / А. Н. Донской –К.: Наук. думка, 1983. – 152 с.

9. Загнитко В. Н. Изотопная геохимия карбонатных и железисто-кремнистых пород Украинского щита / В. Н. Загнитко, И. П. Луговая. – К.: Наук. думка, 1989. – 315 с.

10. Екзоконтактові метасоматити літієвих гранітних пегматитів Шполяно-Ташлицького рідкіснометального рудного району / Б. Н. Іванов, В. В. Лисенко, О. Ф. Маківчук та ін. // Минерал. ресурсы Украины. – 2000. – № 3. – С. 11–13.

11. Капустин Ю. Л. Распределение ниобия и тантала в фергюсонитоносных карбонатитах и их коре выветривания / Ю. Л. Капустин // Геохимия. – 1990. – № 4. – С. 558–569.

12. Кривдик С. Г. Петрология щелочных пород Украинского щита / С. Г. Кривдик, В. И. Ткачук. – К.: Наук. думка, 1990. – 406 с.

13. Кузьменко В. И. Петрово-Гнутовское месторождение паризита (УССР) / В. И. Кузьменко // Сов. геология. – 1946. – № 2. – С. 49–51.

14. Марченко Е. Я. О карбонатитовой природе Петрово-Гнутовской флюорито-карбонатной дайки Приазовья / Е. Я. Марченко, Г. Г. Коньков, В. И. Васенко // Докл. АН УССР. Сер. Б. – 1980. – № 1. – С. 24–27.

15. Михайлов В. А. Редкоземельные руды мира / В. А. Михайлов. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2010. – 223 с.

16. Металиди С. В. Сущано-Пержанская зона (геология, минералогия, рудоносность) / С. В. Металиди, С. В. Нечаев. – К.: Наук. думка, 1983. – 136 с.

17. Редкие элементы Украинского щита / Б. Ф. Мицкевич, Н. А. Беспалько, О. С. Егоров и др. – К.: Наук. думка, 1986. – 256 с.

18. Осокин С. В. Коэффициенты уникальности месторождений / С. В. Осокин // Геохимия. – 2000.

19. Наукові засади розвитку мінерально-сировинної бази рідкісних металів України / В. І. Павлишин, Ф. Г. Баклан, В. М. Бугаєнко та ін. // Мінерал. журн. – 2000. – Т. 22, № 1. – С. 5–20.

20. Панов Б. С. Рудные формации Приазовской редкоземельно-редкометальной области Украинского щита / Б. С. Панов, Ю. Б. Панов // Минерал. журн. – 2000. – Т. 22, № 1. – С. 81–86.

21. Суярко В. Г. Рідкісноземельні елементи в гідротермальних мінералах та підземних водах Донбасу / В. Г. Суярко, В. М. Загнітко, І. К. Решетов // Вісник Харківського національного університету. – 2008. – № 804. – С.70–75.

22. Солодов Н. А. Минерагения редкометальных формаций / Н. А. Солодов. – М.: Наука, 1985. – 224 с.

23. Геологическое строения и характер оруденения Азовского месторождения / С. Н. Стрекозов, В. В. Васильченко, Д. С. Гурский и др. // Мінерал. ресурси України. – 1998. – № 3. – С. 6–9.

24. Минералогия скандиевых руд Желтореченского месторождения / А. В. Тарханов, В. Д. Козырьков, Б. Ф. Мельниченко и др. // Изв. высших учебных заведений. Геология и разведка. – 1991. – № 10. – С. 56–70.

25. Желтореченское ванадий-скандиевое месторождение / А. В. Тарханов, А. Р. Кудлаев, А. В. Петрин, В. Д. Козырьков // Геология рудных местор. – 1991. – № 6. – С. 50–56.

26. Шраменко И. Ф. Геохимия карбонатитов Украинского щита / И. Ф. Шраменко, В. А. Стадник, В. К. Осадчий. – К.: Наук. думка, 1992. – 212 с.

27. Kryvdik S. G. Isotopic geochemistry of carbonatites of Ukraine / S. G. Kryvdik, V. M. Zagnitko, M. O. Donskiy // Per. Mineral. – 2003. – 72. – Special issue. – P. 153–159.

28. The Azov Deposit – a New Type of Rare-metal Objects of Ukraine / V. S. Melnikov, A. A. Kulchitska, S. G. Kryvdik et al. // Мiner. journal. – 2000. – 22, № 5–6. – P. 39–49. 

(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. С.Є. Шнюковим) 

 

 

 

© Загнітко В., Михайлов В., Кривдік С., Сидорчук В., 2017

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2017