Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 
ISSN 1728–2713 
ГЕОЛОГІЯ 1(80)/2018

УДК 549 : 622.7 : 553.31 (477.63)
О. Демченко, асп., demchenkooleg121@gmail.com, 
В. Євтєхов, д-р геол.-мінералог. наук, проф., зав. каф., evtekhov@gmail.com, 
А. Євтехова, канд. геол. наук, доц., eva.anna23@gmail.com, 
Е. Георгієва, ст. викладач, hgeorg7@mail.ru 

Криворізький національний університет,
вул. Пушкіна, 37, м. Кривий Ріг, 50002, Україна

ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПОВТОРНОГО ЗБАГАЧЕННЯ КРУПНОЗЕРНИСТОГО ВІДСІВУ ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНИХ ФАБРИК КРИВОРІЗЬКОГО БАСЕЙНУ 

Багаті залізні руди Криворізького басейну належать до найбільш всебічно вивчених геологічних об'єктів залізисто-кремнистої формації. Розробка родовищ багатих гематитових руд проводиться сімома шахтами і двома кар'єрами. Середній вміст заліза у рудах 55–58 мас.%. У зв'язку зі складністю контактів рудних тіл, недосконалістю технології видобутку руд у рудну масу в процесі її вилучення з надр потрапляють нерудні компоненти. Цим пояснюється більш низький вміст заліза (52–54 мас.%) у складі видобутої рудної маси порівняно з його середнім вмістом у руді підготовлених до відпрацювання покладів. 
Для підвищення вмісту заліза в товарній руді до 55–60 мас.% на всіх шахтах Кривбасу працюють дробильно-сортувальні фабрики (ДСФ), на яких методом тристадійного дроблення u1090 та грохотіння проводиться розподіл менш міцних частинок багатих руд і більш міцних частинок більшості малозалізистих гірських порід. Відходи збагачення являють собою крупнозернистий відсів ДСФ (розмір частинок 20–100 мм) із загальним вмістом заліза від 39 до 46 мас.%, у середньому близько 43 мас.%. 
Метою роботи були: аналіз даних раніше виконаних мінералого–технологічних досліджень, визначення причин неоптимальності їх результатів; мінералогічне обгрунтування ефективної технології виробництва високоякісної аглоруди і концентрату з відсіву ДСФ. 
На основі виконаних авторами петрографічних і мінералогічних досліджень для виконання мінералого-технологічних експериментів були вибрані методи магнітного та гравітаційного збагачення відсіву, подрібненого до оптимальної крупності частинок. 
Відповідно до одержаних даних, із відсіву ДСФ можливе виробництво корисних кінцевих продуктів із різним вмістом заліза: рядової агломераційної руди (вміст заліза 55–59 мас.%), високоякісної аглоруди (60–62 мас.%); аглоконцентрату (63–64 мас.%); рядового концентрату (65–67 масс.%); високоякісного концентрату (68–69 мас.%). Якість продуктів залежить від крупності частинок у продуктах подрібнення, яка змінюється від 1–2 мм (рядова аглоруда) до менше 0,1 мм (високоякісний концентрат). Порівняння різних методів збагачення подрібненого матеріалу показало, що найефективнішим способом є гравітаційний. 
Наукова новизна роботи полягає в мінералогічному обгрунтуванні технології виробництва високоякіснихних корисних кінцевих продуктів із відсіву ДСФ шахт Кривбасу. Практичне значення роботи – у визначенні можливості виробництва додаткової кількості високоякісної аглоруди і концентрату; зменшення об'ємів складування відходів збагачення. 

Ключові слова: залізисто-кремниста формація, Криворізький басейн, багаті залізні руди, відходи збагачення, повторне використання відходів збагачення руд.

Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.80.09


ОБОСНОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОЙ ТЕХНОЛОГИИ ПОВТОРНОГО ОБОГАЩЕНИЯ КРУПНОЗЕРНИСТОГО ОТСЕВА ДРОБИЛЬНО-СОРТИРОВОЧНЫХ ФАБРИК КРИВОРОЖСКОГО БАССЕЙНА 

Богатые железные руды Криворожского бассейна относятся к наиболее всесторонне изученным геологическим объектам железисто-кремнистой формации. Разработка месторождений богатых гематитовых руд производится семью шахтами и двумя карьерами. Среднее содержание железа в рудах 55–58 масс.%. В связи со сложностью контактов рудных тел и несовершенностью технологии добычи в рудную массу в процессе ее извлечения из недр поступают нерудные компоненты. Этим объясняется более низкое содержание железа (52–54 масс.%) в составе добытой рудной массы по сравнению с его средним содержанием в руде подготовленных к отработке залежей. 
Для повышения содержания железа в товарной руде до 55–60 масс.% на всех шахтах Кривбасса работают дробильно-сортировочные фабрики (ДСФ), на которых методом трехстадийного дробления и грохочения производится разделение менее прочных частиц богатых руд и более прочных частиц большинства маложелезистых горных пород. Отходы обогащения представляют собой крупнозернистый отсев ДСФ (размер частиц 20–100 мм) с общим содержанием железа от 39 до 46 масс.%, в среднем около 43 масс.%. 
Целью работы были: анализ данных ранее выполненных минералого-технологических исследований, определение причин неоптимальности их результатов; минералогическое обоснование эффективной технологии производства высококачественной аглоруды и концентрата из отсева ДСФ. 
На основе выполненных авторами петрографических и минералогических u1080 исследований для выполнения минералого-технологических экспериментов были выбраны методы магнитного и гравитационного обогащения отсева, измельченного до оптимальной крупности частиц. 
В соответствии с полученными данными, из отсева ДСФ возможно производство полезных конечных продуктов с разным содержанием железа: рядовой агломерационной руды (содержание железа 55–59 масс.%), высококачественной аглоруды (60–62 масс.%); аглоконцентрата (63–64 масс.%); рядового концентрата (65–67 масс.%); высококачественного концентрата (68–69 масс.%). Качество продуктов зависит от крупности частиц в продуктах измельчения, которая изменяется от 1–2 мм (рядовая аглоруда) до менее 0,1 мм (высококачественный концентрат). Сравнение разных методов обогащения измельченного материала показало, что наиболее эффективным способом является гравитационный. 
Научная новизна работы состоит в минералогическом обосновании технологии производства высококачественных полезных конечных продуктов из отсева ДСФ шахт Кривбасса. Практическое значение работы – в определении возможности производства дополнительного количества высококачественной аглоруды и концентрата; уменьшении объемов складирования отходов обогащения. 

Ключевые слова: железисто-кремнистая формация, Криворожский бассейн, богатые железные руды, отходы обогащения, повторное использование отходов обогащения руд.

PDF [Текст] - Мова статті : російська.



(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. С.Є. Шнюковим)


© Демченко О., Евтехов В., Евтехова А., Георгиева Е., 2018
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018