Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 
ISSN 1728–2713 
ГЕОЛОГІЯ 1(80)/2018

УДК 556.3:553
О. Любчик, асп., ksuha777ha777@gmail.com
 
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна

ЗІСТАВЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЗНАК КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ ПІДЗЕМНИХ ВОД У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТА МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ 

Мета даної роботи полягає в дослідженні міжнародної та вітчизняної практики класифікації запасів та ресурсів підземних вод та аналізу тенденцій їх розвитку. Проаналізовано найпопулярніші міжнародні системи класифікації запасів та ресурсів корисних копалин, охарактеризовано системи – McKelvey та CRIRSCO, виділено їх основні принципи та ознаки. Проведено зіставлення класифікаційних ознак вітчизняної Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод та Рамкової класифікації Організації Об'єднаних Націй енергетичних копалин та мінеральних запасів і ресурсів 2009 р. (далі – РКООН-2009). Головними класифікаційними ознаками даних систем є: промислове значення (соціально-економічна життєдіяльність – вісь Е); ступінь техніко-економічної оцінки (обґрунтованість проекту – вісь F); ступінь геологічної вивченості (вісь G). Встановлено достатній рівень відповідності цих параметрів. Головні відмінності полягають у різних цілях створення цих класифікацій, оскільки українську Класифікацію було розроблено в умовах радянської планово-командної системи, а РКООН-2009 від початку орієнтована на ринкову систему. Тому критерії класифікаційних ознак "промислового значення" у вітчизняній класифікації розроблені гірше. Натомість критерії "ступеня геологічної вивченості" розроблено повноцінно та порівняно з міжнародними класифікаціями набагато ширше. 
Практичне значення такого аналізу полягає в реалізації світової тенденції глобалізації міжнародних систем класифікації та створення міжнародної класифікації запасів і ресурсів мінеральної сировини для формування стандартної системи звітності. У 2009 р. було розроблено Рамкову класифікацію Організації Об'єднаних Націй, головною метою якої є побудова інструментарію для класифікації запасів/ресурсів корисних копалин на основі однакової в міжнародному плані системи, сформованої на базі критеріїв ринкової економіки. Більшість країн світу не лише визнали РКООН, але й істотно змінили свої національні класифікації, максимально наблизивши їх до міжнародної класифікації. Незважаючи на те, що по темі "Зіставлення критеріїв визначення вітчизняної та міжнародних класифікацій запасів і ресурсів корисних копалин" виконано чимало наукових досліджень, підземні води дотепер залишались поза увагою. 

Ключові слова: класифікація запасів та ресурсів, РКООН-2009, підземні води, міжнародні стандарти, промислове значення, техніко-економічна оцінка, геологічна вивченість, КРІРСКО, МакКелвей

Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.80.10


СОПОСТАВЛЕНИЕ КРИТЕРИЕВ ОПРЕДЕЛЕНИЯ И ПРИЗНАКОВ КЛАССИФИКАЦИИ ЗАПАСОВ И РЕСУРСОВ ПОДЗЕМНЫХ ВОД В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ И МЕЖДУНАРОНОЙ ПРАКТИКЕ 

Цель данной работы заключается в исследовании международной и отечественной практики классификации запасов и ресурсов подземных вод и анализа тенденций их развития. Проанализированы самые популярные международные системы классификации запасов и ресурсов полезных ископаемых, охарактеризованы системы – McKelvey и CRIRSCO, выделены их основные принципы. Проведено сопоставление классификационных признаков отечественной Классификации запасов и ресурсов полезных ископаемых государственного фонда недр к месторождениям питьевых и технических подземных вод и Рамочной классификации Организации Объединенных Наций энергетических ископаемых и минеральных запасов и ресурсов 2009 г. (далее – РКООН-2009). Главными классификационными признаками данных систем являются: промышленное значение (социально-экономическая жизнедеятельность – ось Е); степень технико-экономической оценки (обоснованность проекта – ось F); степень геологической изученности (ось G). Установлен достаточный уровень соответствия этих параметров. Главные отличия заключаются в различных целях создания этих классификаций, так как украинская Классификация была разработана в условиях советской планово-командной системы, а РКООН-2009 изначально ориентирована на рыночную систему. Поэтому критерии классификационных признаков "промышленного значения" в отечественной классификации разработаны хуже. Зато критерии "степени геологической изученности" представлены полноценно и, по сравнению с международными классификациями, гораздо шире. 
Практическое значение такого анализа заключается в реализации мировой тенденции глобализации международных систем классификации и создания международной классификации запасов и ресурсов минерального сырья для формирования стандартной системы отчетности. В 2009 г. была разработана Рамочная классификация Организации Объединенных Наций, главной целью которой было построение инструментария для классификации запасов/ресурсов полезных ископаемых на основе одинаковой в международном плане системы, сформированной на базе критериев рыночной экономики. Большинство стран мира не только признали РКООН, но и существенно изменили свои национальные классификации, максимально приблизив их к международной классификации. Несмотря на то, что теме "сопоставление критериев определения отечественной и международных классификаций запасов и ресурсов полезных ископаемых" посвящено немало научных исследований – подземные воды до сих пор оставались без достойного внимания. 

Ключевые слова: классификация запасов и ресурсов, РКООН-2009, подземные воды, международные стандарты, промышленное значение, технико-экономическая оценка, геологическая изученность, КРИРСКО, МакКелви.

PDF [Текст] - Мова статті : українська.



(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. О.Є. Кошляковим)


© Любчик О., 2018
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018