Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 
ISSN 1728–2713 
ГЕОЛОГІЯ 1(80)/2018 

УДК 551.24:551.71 (477)
С. Мичак1, канд. геол. наук, ст. наук. співроб., sergiimychak@gmail.com, 
С. Курило2, канд. геол. наук, наук. співроб., kurylo.sergiy@gmail.com, 
Г. Муровська1, канд. геол. наук, наук. співроб., murovskaya@gmail.com 

1Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,
пр. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна,
2Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України,
пр. Палладіна, 34, м. Київ, 03680, Україна

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ КРИСТАЛІЧНОГО ФУНДАМЕНТУ ГОЛОВАНІВСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ В БАСЕЙНІ Р. ЯТРАНЬ ЗА ТЕКТОНОФІЗИЧНИМИ ДАНИМИ 

Викладено результати тектонофізичного вивчення верхньої частини земної кори Ятранського блоку Голованівської шовної зони Українського щита, що виконані в 2016–2017 рр. у басейні середньої та нижньої течії р. Ятрань. Мета роботи – вивчення характеру деформації гірських порід і реконструкція палеонапружень для подальшої побудови геодинамічної моделі земної кори Побузького гірськорудного району. Польові тектонофізичні дослідження виконані структурно-парагенетичним методом тектонофізики для різних рівнів глибинності. Для побудови стереограм директивних структур і тріщинуватості гірських порід застосовувалася програма Stereonet. Отримані дані дозволили уточнити тектонічну історію і механізми деформацій Ятранського блоку. Передбачається, що структурні особливості вивченої території в основному формувалися під впливом зсувних деформаційних режимів при субгоризонтальному положенні площини головних максимального і мінімального нормальних напружень. На ранніх етапах право- та лівозсувних деформацій Голованівської шовної зони сформовані ранній кліваж течії і сланцюватість, лінійна і смугаста текстура гірських порід. У зонах максимальних зсувних деформацій (Shear zone) широко розвинені мілонітові монокліналі і структурно-текстурні елементи зон розломів. У ранньопротерозойській Тальнівській зоні розломів широко розвинені мігматито-гранітогнейсові монокліналі з калішпатовою мінералізацією. У неоархейській Ємилівській зоні розломів розвинені, головним чином, плагіомігматитові монокліналі. Пізніше на етапах субширотного стиснення і розтягу утворилася діагональна система тріщин відокремлення. Наймолодша тріщинуватість Ятранського блоку виникла на етапах північно-західного – південно-східного і північно-східного – південно-західного стиснення-розтягу. Таким чином, результати виконаних робіт повертають дослідників до вивчення тріщинуватості гірських порід для її використання при вирішенні геодинамічних задач. Наведено структурно-петрографічну і тектонофізичну схему-основу геолого-структурної карти поверхні кристалічного фундаменту, на якій відображені геолого-петрофізичні таксони і структурно-кінематичні дані про деформації верхньої частини земної кори вивченого району. Побудова моделі напружено-деформованого стану земної кори регіону необхідна для подальших геолого-пошукових та інженерно-геологічних досліджень. 

Ключові слова: Український щит, Голованівська шовна зона, деформації, поля напружень, зони розломів.

Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.80.03


СТРУКТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КРИСТАЛЛИЧЕСКОГО ФУНДАМЕНТА ГОЛОВАНЕВСКОЙ ШОВНОЙ ЗОНЫ В БАССЕЙНЕ Р. ЯТРАНЬ ПО ТЕКТОНОФИЗИЧЕСКИМ ДАННЫМ 

Изложены результаты тектонофизического изучения верхней части земной коры Ятранского блока Голованевской шовной зоны Украинского щита, выполненные в 2016–2017 гг. в бассейне среднего и нижнего течения р. Ятрань. Цель работы – изучение характера деформации горных пород и реконструкция палеонапряжений для последующего построения геодинамической модели земной коры Побужского горнорудного района. Полевые тектонофизические исследования выполнены структурно-парагенетическим методом тектонофизики для разных уровней глубинности. Для построения стереограмм директивных структур и трещиноватости горных пород применялась программа Stereonet. Полученные данные позволили уточнить тектоническую историю и механизмы деформирования Ятранского блока. Предполагается, что структурные особенности изученной территории в основном формировались под влиянием сдвиговых деформационных режимов при субгоризонтальном положении плоскости главных максимального и минимального нормальных напряжений. На ранних этапах право- и левосдвиговой деформации Голованевской шовной зоны сформированы ранний кливаж течения и сланцеватость, линейная и полосчатая текстура горных пород. В зонах максимальных сдвиговых деформаций (Shear zone) широко развиты милонитовые моноклинали и структурно-текстурные элементы зон разломов. В раннепротерозойской Тальновской зоне разломов широко развиты мигматито-гранитогнейсовые моноклинали с калишпатовой минерализацией. В неоархейской Емиловской зоне разломов развиты главным образом плагиомигматитовые моноклинали. Позже на этапах субширотного сжатия и растяжения образовалась диагональная система трещин отдельности. Наиболее молодая трещиноватость Ятранского блока возникла на этапах северо-западного – юго-восточного и северо-восточного – юго-западного сжатия-растяжения. Таким образом, результаты выполненных работ возвращают исследователей к изучению трещиноватости горных пород для ее использования при решении геодинамических задач. Приведена структурно-петрофизическая и тектонофизическая схема-основа геолого-структурной карты поверхности кристаллического фундамента, на которой отображены геолого-петрофизические таксоны и структурно-кинематические данные о деформациях верхней части земной коры изученного района. Построение модели напряженно-деформированного состояния земной коры региона необходимо для дальнейших геолого-поисковых и инженерно-геологических исследований. 

Ключевые слова: Украинский щит, Голованевская шовная зона, деформации, поля напряжений, зоны разломов.

PDF [Текст] - Мова статті : російська.



(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол.-мінералог. наук, проф. В.В. Шевчуком)


© Мычак С., Курило С., Муровска А., 2018
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018