Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 
ISSN 1728–2713 
ГЕОЛОГІЯ 1(80)/2018

УДК 551.7:553.041(477.7)
В. Михайлов, д-р геол. наук, проф., директор, vladvam@gmail.com 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна

НАФТОГАЗОГЕНЕРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАЙКОПСЬКОЇ СЕРІЇ 

Дослідження майкопською серії південного обрамлення Східноєвропейської платформи виявили її різку неоднорідність щодо концентрації органічної речовини (ОР) та інших газових компонентів. Встановлено, що олігоцен-ранній міоцен – глобальна епоха вуглецевого накопичення. Формування високовуглецевих товщ цього рівня пов'язано з аноксидними умовами сірководневого зараження водних товщ. Як правило, для майкопських відкладів характерна висока ступінь бітумізації. Вважається, що нижньомайкопскі (олігоценові) відклади в Західночорноморському басейні знаходяться на градації МК4-АК1, в Туапсинському, Сорокинському і Гурійському прогинах – МК3 (головна зона нафтоутворення – ГЗН), верхньомайкопські (нижній міоцен) у східній частині Чорного моря – на градації МК1, а в прогинах Туапсинському, Сорокіна, на валу Шатського не досягнули ГЗН. На суші підвищений нафтоматеринський потенціал мають відклади нижнього майкопу (хадумська світа Північного Передкавказзя, породи Керченсько-Таманського і Західнокубанського прогинів), а на Керченському півострові і в Сочинсько-Адлерській депресії відклади майкопу розташовані на градації катагенезу ПК – початок МК1, тобто на стадії дозрівання, коли масова генерація рідких вуглеводнів ще не починалася. 
У Чорноморсько-Кримському регіоні майкопська серія представлена потужною товщею глин і аргілітів з прошарками алевролітів і пісковиків, збагачених органічною речовиною (від 0,69 до 10,23%), Сорг (2,20–16,70%). До неї приурочені численні родовища вуглеводнів. Однак ступінь термічного перетворення порід вкрай низька: ступінь відбивної здатності вітриніту практично повсюдно не перевищує 0,36–0,60 (протокатагенез), тільки в рідкісних випадках досягаючи 0,84–1,64. Таким чином, ОР майкопської серії, як правило, є незрілою, має відносно невеликі температури піролізу (418–423°С), що свідчить про неглибоке занурення вмісних порід (до 1,5–2,0 км), тоді як ГЗН розміщується на глибинах 3–6 км. 
Таким чином, породи майкопської серії в інтервалі глибин до 2–3 тис. м, як правило, є термально незрілими і не можуть розглядатися як перспективний об'єкт для пошуків сланцевої нафти. У той же час на глибинах більше 2–3 тис. м ступінь термальної зрілості порід зростає і за умови збагачення органічною речовиною вони можуть розглядатися як перспективні об'єкти для пошуків сланцевої нафти. 

Ключові слова: майкопська серія, нафтогазогенераційний потенціал, геолого-геохімічна характеристика.

Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.80.07


НЕФТЕГАЗОГЕНЕРАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ МАЙКОПСКОЙ СЕРИИ 

Исследования майкопской серии южного обрамления Восточно-Европейской платформы выявили ее резкую неоднородность относительно концентрации органического вещества (ОВ) и других газовых компонентов. Установлено, что олигоцен-ранний миоцен – глобальная эпоха углеродного накопления. Формирование высокоуглеродистых толщ этого уровня связано с аноксидными условиями сероводородного заражения водных толщ. Как правило, для майкопских отложений характерна высокая степень битумизации. Считается, что нижнемайкопские (олигоценовые) отложения в Западно-Черноморском бассейне находятся на градации МК4–АК1, в Туапсинском, Сорокинском и Гурийском прогибах – МК3 (главная зона нефтеобразования – ГЗН), верхнемайкопские (нижний миоцен) в восточной части Черного моря – на градации МК1, а в прогибах Туапсинском, Сорокина, на валу Шатского не достигли ГЗН. На суше повышенный нефтематеринский потенциал имеют отложения нижнего майкопа (хадумская свита Северного Предкавказья, породы Керченско-Таманского и Западно-Кубанского прогибов), а на Керченском полуострове и в Сочинско-Адлерской депрессии отложения майкопа расположены на градации катагенеза ПК – начало МК1, то есть на стадии дозревания, когда массовая генерация жидких углеводородов (УВ) еще не начиналась. 
В Черноморско-Крымском регионе майкопская серия представлена мощной толщей глин и аргиллитов с прослоями алевролитов и песчаников, обогащенных органическим веществом (от 0,69 до 10,23%), Сорг. (2,20–16,70%). К ней приурочены многочисленные месторождения углеводородов. Однако степень термического преобразования пород крайне низка: степень отражательной способности витринита практически повсеместно не превышает 0,36–0,60 (протокатагенез), только в редких случаях достигая 0,84–1,64. Таким образом, ОВ майкопской серии, как правило, является незрелым, имеет относительно небольшие температуры пиролиза (418–423°С), что свидетельствует о неглубоком погружении вмещающих пород (до 1,5–2,0 км), тогда как ГЗН размещается на глубинах 3–6 км. 
Таким образом, породы майкопской серии в интервале глубин до 2–3 тыс. м, как правило, являются термально незрелыми и не могут рассматриваться как перспективный объект для поисков сланцевой нефти. В то же время на глубинах более 2–3 тыс. м степень термальной зрелости пород растет и при обогащенности органическим веществом они могут рассматриваться как перспективные объекты для поисков сланцевой нефти. 

Ключевые слова: майкопская серия, нефтегазогенерационный потенциал, геолого-геохимическая характеристика.

PDF [Текст] - Мова статті : російська.



(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. О.М. Карпенком)


© Михайлов В., 2018
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018