Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

В І С Н И К КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(81)/2018

УДК 551.131

Е. Кузьменко1, д-р геол.-мінералог. наук, проф., eduard.kuzmenko1@gmail.com,

Є. Яковлєв2, д-р техн. наук, голов. наук. співроб., yakovlev@niss.gov.ua,

Л. Давибіда1, канд. геол. наук, davybida61085@gmail.com,

В. Зінченко3, викон. директор, ipi-aratta@ukr.net,

О. Нікіташ4, начальник Київської гідрогеологічної експедиції, office@ukrgeol.com


1Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газуІнститут геології і геофізики, вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, Україна

2Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН Українибул. Чоколівський, 13, м. Київ, 03186, Україна

3Інститут прикладних досліджень "Аратта", вул. В. Шимановського, 2/1, офіс 114-а, м. Київ, 02660, Україна

4ДП "Українська геологічна компанія", пров. Геофізиків, 10, м. Київ, 02088, Україна

 

СВЕРДЛОВИННИЙ ВЕРТИКАЛЬНИЙ ДРЕНАЖ ЯК СПОСІБ ЗНИЖЕННЯ ЕКЗОГЕОДИНАМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НА СХИЛОВИХ ТЕРИТОРІЯХ 

Як об'єкт досліджень розглядається територія урочища Межигір'я на Правобережжі Київського водосховища, для якої характерний розвиток різних небезпечних екзогенних геологічних процесів, у першу чергу – зсувів і підтоплення.

Метою досліджень є обґрунтування способу штучного зниження рівня ґрунтових вод на підтоплюваних об'єктах території урочища Межигір'я з відповідним зниженням ризику зсувної активності.

У ході досліджень було проведено аналіз загальних і специфічних чинників активізації зсувоутворення в урочищі Межигір'я, який довів, що більшість цих чинників пов'язані з природними і техногенно-порушеними гідрогеологічними умовами території досліджень.

Авторами визначені джерела техногенного підживлення, зони підвищеного зволоження в межах урочища, а також напрямки і структура транзиту ґрунтових вод на територію Межигір'я.

Виконані дослідження та їх результати підтверджують необхідність зниження насичення водоносних горизонтів і відповідно екзогеодинамічної активності гірських порід. Технічне рішення базувалося на бурінні свердловин вертикального дренажу, що з'єднують четвертинний грунтовий водоносний горизонт і обухівсько-межигірський горизонт-колектор. Виконано гідрогеологічні розрахунки об'єму води добового дренажу задіяних свердловин, який повинен був скласти близько 104 м3/добу. Для контролю зниження п'єзометричного рівня ґрунтових вод були задіяні 3 спостережні свердловини. Контрольні спостереження рівнів підземних вод підтвердили ефективність запропонованої схеми, проте в період весняного підйому 2013 р свердловини вертикального дренажу не забезпечили повного перехоплення фільтраційного потоку. Можливою причиною автори вважають зростання гідродинамічної навантаження грунтового водоносного горизонту за рахунок зрошення і витоку з озер.

На наступних етапах досліджень вважається доцільним картування фільтраційних потоків. Дані, отримані в результаті дослідження, можуть служити підставою для проектування комплексу рішень для осушення водоносного горизонту і протизсувних заходів на території урочища Межигір'я. 

Ключові слова: фактори активізації зсувоутворення, підтоплення, зниження рівнів ґрунтових вод, внутрішньосвердловинне перетікання.

 

            Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.81.12 

 

СКВАЖИННЫЙ ВЕРТИКАЛЬНЫЙ ДРЕНАЖ КАК СПОСОБ СНИЖЕНИЯ ЭКЗОГЕОДИНАМИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ НА СКЛОНОВЫХ ТЕРРИТОРИЯХ 

В качестве объекта исследований рассматривается территория урочища Межигорье на Правобережье Киевского водохранилища, для которой характерно развитие различных опасных экзогенных геологических процессов, в первую очередь – оползней и подтопления.

Целью исследований является обоснование способа искусственного снижения уровня грунтовых вод на подтапливаемых объектах территории урочища Межигорье с соответствующим снижением риска оползневой активности.

В ходе исследований был проведен анализ общих и специфических факторов активизации оползнеобразования в урочище Межигорье, доказавший, что большинство этих факторов связаны с природными и техногенно-нарушенными гидро-геологическими условиями территории исследований.

Авторами определены источники техногенной подпитки, зоны повышенного увлажнения в пределах урочища, а также направления и структура транзита грунтовых вод на территорию Межигорья.

Выполненные исследования и их результаты подтверждают необходимость снижения насыщения водоносных горизонтов и, соответственно, экзогеодинамической активности горных пород. Техническое решение базировалось на бурении скважин вертикального дренажа, соединяющих четвертичный грунтовый водоносный горизонт и обуховско-межигорский горизонт-коллектор. Выполнены гидрогеологические расчеты объема воды суточного дренажа задействованных скважин, который должен был составить около 104 м3/сутки. Для контроля понижения пьезометрического уровня грунтовых вод были задействованы 3 наблюдательные скважины. Контрольные наблюдения уровней подземных вод подтвердили эффективность предложенной схемы, однако в период весеннего подъема 2013 года скважины вертикального дренажа не обеспечили полного перехвата фильтрационного потока. Возможной причиной авторы полагают возрастание гидродинамической нагрузки грунтового водоносного горизонта за счет орошения и утечки из озер.

На последующих этапах исследований представляется целесообразным картирование фильтрационных потоков. Данные, полученные в результате исследования, могут служить основанием для проектирования комплекса решений для осушения водоносного горизонта и противооползневых мероприятий на территории урочища Межигорье. 

Ключевые слова: факторы активизации оползнеобразования, подтопление, снижение уровней грунтовых вод, внутрискважинный переток.

 

PDF [Текст] - Мова статті :  російська. 

 

 

(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. О.Є. Кошляковим)

 

© Кузьменко Э., Яковлев Е., Давыбида Л., Зинченко В., Никиташ А., 2018

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2018