Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(85)/2019

 

УДК 56.569(119)

 

Л. Попова1, канд. геол. наук, старш. наук. співроб. E-mail: liliapopovalilia@gmail.com;

M. Крочак1, канд. геол.-мінералог. наук, доц. E-mail: mkrochak1960@gmail.com

О. Крохмаль2, канд. геол. наук, старш. наук. співроб. E-mail: krohmal1959@ukr.net

Є. Циж2, асп., E-mail: evgeniya.czyzh@gmail.com

1Київський національний університет імені Тараса Шевченка ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна;

2ІГН НАН України, вул. О. Гончара, 55,б, м. Київ, 01054, Україна

 

СЕРЕДНЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВА МІКРОТЕРІОФАУНА

ПЕЧЕРНОГО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВІНЯВИ (ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ)

 

Нове місцезнаходження плейстоценових дрібних ссавців Віняви (Львівська обл.) було виявлено в заповненні ніш і карнизів під уступом масивних добре зцементованих пісковиків опільської світи баденського регіоярусу середнього неогену. Місцезнаходження сформувалося у результаті акумуляції пелет хижих птахів і звірів, що оселялися в нішах і ходах у більш пухких підстеляючих пісковиках. У складі фауни присутні рештки комахоїдних, зайцеподібних і гризунів. Присутність Arvicolachosaricus і показники еволюційного рівня інших арвіколід дозволяють віднести фауну до хазарського фауністичного комплексу. Найближчий віковий аналог Віняв – підморенна фауна Матвійовки (Середнє Подніпров'я). В екологічному відношенні Віняви ближче всього до Меджибожу (сингільська фауна Побужжя). Геологічний вік місцезнаходження – середньоплейстоценовий (дніпровський кліматоліт, а, виходячи з екологічних особливостей фауни, скоріше за все – його початок). На основі мікротеріофауни для часу існування фауни Віняв реконструюються відкриті степові біотопи. Клімат був більш холодний, ніж сучасний, але не екстремальний, про що свідчить присутність комахоїдних, і достатньо зволожений, оскільки відсутні всі виразно ксерофільні елементи. Особливо промовиста відсутність такого фонового для плейстоценових місцезнаходжень України компонента, як лагуріди. Арктичний компонент представлений справжнім лемінгом. Висока частка водяної нориці в тафоценозі вказує на значну площу заплав і високу флювіальну активність, характерну скоріше для інтерстадіалів. В іншому разі відсутність сезонних паводків призвела б до розвитку в долинах байрачних лісів і появі лісових видів у складі фауни, чого не спостерігається. Рештки ховраха належать Spermophilusodessanus, що підтверджує недавнє (голоценове) вселення на дану територію її сучасного мешканця S. citellus.

 

Ключові слова:

середній плейстоцен, мікротеріофауна, полівки, еволюційний рівень, палеоекологія.

 

СРЕДНЕПЛЕЙСТОЦЕНОВАЯ МИКРОТЕРИОФАУНА

 ПЕЩЕРНОГО МЕСТОНАХОЖДЕНИЯ ВИНЯВЫ (ЛЬВОВСКАЯ ОБЛАСТЬ)

 

Новое местонахождение плейстоценовых мелких млекопитающих Винявы (Львовская обл.) было обнаружено в заполнении скальних навесов и карнизов под уступом массивных хорошо сцементированных песчаников опольской свиты бадения, средний неоген. Местонахождение сформировалось в результате аккумуляции пеллет хищных птиц и млекопитающих, заселявших навесы и ходы в более рыхлых    подстилающих    песчаниках.    Фауна    включает    остатки    насекомоядных,    зайцеобразных    и    грызунов.    Присутствие Arvicolachosaricus и эволюционный уровень остальных арвиколид позволяет отнести эту фауну к хазарскому фаунистическому комплексу. Ближайший возрастной аналог Виняв – подморенная фауна Матвеевки (Среднее Поднепровье). В экологическом аспекте Винявы ближе всего к Меджибожу (сингильская фауна Побужья). Геологический возраст местонахождения – средний плейстоцен, днепровский климатолит и, если принять во внимание экологические особенности фауны, то скорее всего его начало.  Для временного отрезка существования фауны Виняв по микротериологическим данным реконструируются открытые степные биотопы. Климат был холоднее современного, но не экстремальный, о чем свидетельствует присутствие насекомоядных, и достаточно влажный, поскольку все определенно ксерофильные элементы отсутствуют. Особенно характерно отсутствие такой обычной для плейстоценовых фаун Украины группы, как лагуриды. Арктический компонент представлен леммингом. Значительное представительство водяной полевки в тафоценозе свидетельствует о значительной площади пойм и высокой гидродинамической активности, какую следует ожидать скорее для интерстадиалов, чем для холодных эпох. В противном случае, ослабление сезонных паводков привело бы к залеснению пойм и появлению лесных видов фауны, чего не наблюдается. Остатки суслика принадлежат Spermophilusodessanus, что подтверждает недавнее (голоценовое) вселение на эту территорию ее современного обывателя S. citellus.

 

Ключевые слова:

средний плейстоцен, фауна мелких млекопитающих, полевки, эволюционный уровень, палеоэкология.

 

(Представлено членом редакційної колегії д-ом геол. наук, проф. В.В. Огарем)

 

Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.85.03

 

PDF [Текст] - Мова статті : українська.

 

  

© Попова Л., Крочак M., Крохмаль О., Циж Є., 2019

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2019