ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(85)/2019

УДК 550.8+552.5(477)+553.04

А. Баран, канд. геол. наук, геолог І кат., E-mail: baranandr9@gmail.com

ЦРГД ДП "Українська геологічна компанія" пров. Геофізиків, 10, м. Київ, 02088, Україна

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗВ'ЯЗКІВ МІЖ ПОТУЖНОСТЯМИ І ПОШИРЕНОСТЯМИ ТЕРИГЕННИХ ВІДКЛАДІВ НА ПРИКЛАДІ ОСАДОВОГО ЧОХЛА ПІВНОЧІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Присвячено виявленню закономірностей, характерних для шарів осадової товщі, яка перекриває кристалічний фундамент на півночі Українського щита, а на їхній основі й нових методів, які могли б застосовуватись у процесі регіональних досліджень, а також пошуку і розвідці родовищ осадових корисних копалин. Зокрема, досліджено статистичні залежності між середніми потужностями і поширеністю теригенних відкладів на прикладі двох територій, розташованих на Новоградському блоці Волинського мегаблока і Фастівському блоці Росинсько-Тікицького мегаблока. Для цього застосовано метод парного кореляційного аналізу. Установлено різноманітні кореляційні залежності між цими показниками для всієї товщі, четвертинних і неогенових відкладів. Частина з них становить сильні та вельми сильні залежності. Виявлена така закономірність: у порівняно добре відсортованих чи невідсортованих відкладах, кореляційний зв'язок між потужностями і поширеністю завжди сильніший, ніж у всіх відкладів загалом, у тому випадку, коли вони становлять більшу частину об'єму осадової товщі, що досліджується. Таким чином, одним із головних чинників, які впливають на залежності між потужностями і поширеністю відкладів, є їхня відсортованість або невідсортованість. Інформація про наявність сильних кореляційних залежностей між потужностями і поширеністю відкладів усієї осадової товщі чи її частини може робити більш змістовними літологічні та літолого-фаціальні карти в разі відображення поширення цих відкладів на них. У такому разі за областю поширення породи можна щонайменше якісно оцінювати її середню потужність, а отже, і об'єм на відображеній на карті території. Виявлена залежність може використовуватись при підрахунках прогнозних ресурсів деяких осадових корисних копалин на окремих родовищах, полях, зонах, районах їхнього поширення. У першу чергу це стосується корисних копалин, які становлять окремі горизонти – це вторинні каоліни, керамзитові та бентонітові глини, буре вугілля тощо. У разі потреби з її допомогою можна підраховувати мінерагенічний потенціал по окремих топографічних аркушах, адміністративних і геоморфологічних районах тощо. Перспективним може бути дослідження кореляційних зв'язків між потужностями і поширеністю відкладів на інших мегаблоках Українського щита та в інших регіонах.

Ключові слова:

відклади, потужність, поширеність, кореляція, ресурси, корисні копалини, щит.

ЗАКОНОМЕРНОСТИ СВЯЗЕЙ МЕЖДУ МОЩНОСТЯМИ И РАСПРОСТРАНЕННОСТЬЮ ТЕРРИГЕННЫХ ОТЛОЖЕНИЙ НА ПРИМЕРЕ ОСАДОЧНОГО ЧЕХЛА СЕВЕРА УКРАИНСКОГО ЩИТА

Посвящено обнаружению закономірностей, характерных для слоев осадочной толщи, которая перекрывает кристаллический фундамент на севере Украинского щита, а на их основе – и новых методов, которые могли бы использоваться при региональных исследованиях, а также поисках и разведке месторождений осадочных полезных ископаемых. В частности, рассмотрены статистические зависимости между средними мощностями и распространенностью терригенных отложений на примере двух территорий, расположенных на Новоградском блоке Волынского мегаблока и Фастовском блоке Росинско-Тикичского мегаблока. Для этого использован метод парного корреляционного анализа. Установлены разнообразные корреляционные зависимости между этими показателями для всей толщи, четвертичных и неогеновых отложений. Часть из них составляет сильные и весьма сильные зависимости. Выявлена следующая закономерность: у сравнительно хорошо отсортированных или неотсортированных отложений корреляционная связь между мощностями и распространенностью всегда сильнее, чем у всех вместе отложений, в том случае, когда они составляют большую часть объема осадочной толщи. Таким образом, одним из главных факторов, которые влияют на зависимости между мощностями и распространенностью отложений, является их отсортированность или неотсортированность. Информация о наличии сильных корреляционных зависимостей между мощностями и распространенностью отложений всей осадочной толщи или ее части может делать более информативными литологические и литолого-фациальные карты в случае отображения распространения этих осадков на них. В таком случае за областью распространения отложения можно качественно оценивать его среднюю мощность, а значит и объем на отображенной на карте территории. Обнаруженная зависимость может использоваться при подсчетах прогнозных ресурсов некоторых осадочных полезных ископаемых на отдельных месторождениях, полях, зонах, районах их распространения. В первую очередь это касается полезных ископаемых, которые составляют отдельные горизонты – это вторичные каолины, керамзитовые и бентонитовые глины, бурые угли и т.д. В случае необходимости с ее помощью можно подсчитывать минерагенический потенциал по отдельным топографическим листам, административным и геоморфологическим регионам. Перспективным может быть исследование корреляционных зависимостей между мощностями и распространенностью отложений на других мегаблоках Украинского щита и других регионах.

Ключевые слова:

отложения, мощность, распространенность, корреляция, ресурсы, полезные ископаемые, щит.

(Представлено членом редакційної колегії д-ом геол. наук, проф. В. А. Нестеровським)

Engl. [Abstract] http://doi.org/10.17721/1728-2713.85.02

PDF [Текст] - Мова статті : українська.

Логин:
Пароль:
	Запомнить меня на этом компьютере
	Забыли пароль? Регистрация

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка - ГЕОЛОГІЯ

Вісник Київського національного університету
імені Тараса Шевченка - ГЕОЛОГІЯ