Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(89)/2020


DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.89.14 

УДК 553.981:551.351.2 (262.5)

 

О. Омельчук1, канд. геол.-мінералог. наук, доц., E-mail: msstesha@ukr.net, 

О. Сокур2, канд. геол. наук, E-mail: bytit@ukr.net


1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна;

2Інститут геологічних наук НАН України, вул. О. Гончара, 55-б, м. Київ, 01054, Україна 

 



ПРОЦЕСИ ГЛИБИННОЇ ДЕГАЗАЦІЇ ЗЕМЛІ ЯК ПРИЧИНА УТВОРЕННЯ ДОННИХ КАРБОНАТНИХ СПОРУД У ШЕЛЬФОВИХ ЗОНАХ ОКЕАНУ


Розглянуто донні карбонатні утворення північно-західної частини Чорного моря та західного шельфу ПівденноКитайського моря. Фактичний матеріал для даних досліджень було отримано при проведенні підводних робіт у Чорному морі за допомогою підводної лабораторії "Бентос-300", у Південно-Китайському морі з використанням підводного апарату "Север-2". 

У результаті проведених досліджень було виявлено виділення газів з донних відкладів, зокрема з карбонатних споруд на глибинах 160–300 м. Ландшафтно-геологічна обстановка на морському дні досліджувалась за допомогою прямих спостережень полів газовиділень. В їх межах було встановлено, що газова компонента є тільки частиною флюїдного потоку, падає на рідку мінералізовану фазу, яка насичена розчинними сполуками. У морській воді, що характеризується іншими гідрохімічними параметрами, відбувається процес біохемогенного осадження, переважно карбонату кальцію з флюїдного потоку. 

Визначено зв'язок типів споруд з глибиною моря та рельєфом дна. Найбільша кількість карбонатних утворень приурочена до вершинних ділянок гряд, на схилах споруди розріджені і кількість їх зменшується. На глибинах 160–190 м переважають покривні утворення монолітних, дуже міцних порід у вигляді масивних блоків завтовшки 40–60 см. Характер розподілу карбонату кальцію за розрізом кірок та плитчастих форм вказує на зв'язок флюїдного потоку з латеральним розподілом мінералізованих вод у придонному шарі вздовж поверхні осадового субстрату. 

Порівняльні дані про речовинний склад карбонатних споруд Чорного та Південно-Китайського морів свідчать про те, що вони характеризуються загальними рисами глибинної вуглеводневої дегазації, а також тектоно-геодинамічною подібністю районів їх поширення. Враховуючи те, що у межах в'єтнамського шельфу вже відкриті і розробляються великі родовища нафти і газу, перспективи відкриття аналогічних родовищ у північно-західній частині Чорного моря є досить обґрунтованими. Результати вивчення карбонатних утворень у Чорному морі можна використовувати для прогнозування і пошуків вуглеводневої сировини.

Ключові слова:  глибинна дегазація Землі, карбонатні споруди, вуглеводнева сировина, шельфові зони океану 


ПРОЦЕССЫ ГЛУБИННОЙ ДЕГАЗАЦИИ ЗЕМЛИ КАК ПРИЧИНА ОБРАЗОВАНИЯ ДОННЫХ КАРБОНАТНЫХ ПОСТРОЕК В ШЕЛЬФОВЫХ ЗОНАХ ОКЕАНА 


Рассматриваются донные карбонатные образования северо-западной части Черного моря и западного шельфа Южно-Китайского моря. Фактический материал для данных исследований был получен при проведении подводных работ в Черном море с помощью подводной лаборатории "Бентос-300" и в Южно-Китайском море с применением подводного аппарата "Север-2". 

В результате проведенных исследований были обнаружены выделения газов из донных отложений, а также из карбонатных построек на глубинах 160–300 м. Ландшафтно-геологическая обстановка на морском дне изучалась с помощью прямых наблюдений полей газовыделений. В их границах было установлено, что газовая компонента является только частью флюидного потока, формирование которого обусловлено глубинными процессами дегазации Земли. Основная составляющая его приходится на жидкую минерализованную фазу, насыщенную растворимыми соединениями. В морской воде, характеризующейся иными гидрохимическими параметрами, происходит процесс наложенного биохемогенного осаждения из флюидного потока, преимущественно карбоната кальция. 

Определена связь типов построек с глубиной моря и рельефом дна. Наибольшее количество карбонатных образований приурочено к вершинным участкам гряд, на склонах постройки разрежены и количество их уменьшается. На глубинах 160–190 м преобладают покровные образования монолитных, очень прочных пород в виде массивных блоков толщиной 40–60 см. Характер распределения карбоната кальция по разрезу корок и плитчатых форм указывает на связь источника карбонатов с латеральным распределением минерализованных вод в придонном слое по поверхности осадочного субстрата. 

Сравнительные данные о вещественном составе карбонатных построек Черного и Южно-Китайского морей свидетельствуют о том, что они характеризуются общими чертами глубинной углеводородной дегазации, а также тектоно-геодинамическим сходством районов их распространения. Учитывая то, что в пределах вьетнамского шельфа уже открыты и разрабатываются крупные месторождения нефти и газа, перспективы открытия аналогичных месторождений в северо-западной части Черного моря являются достаточно обоснованными. Результаты изучения карбонатных образований в Черном море можно использовать для прогнозирования и поисков углеводородного сырья.

Ключевые слова:  глубинная дегазация Земли, карбонатные постройки, углеводородное сырье, шельфовые зоны океана


(Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук, доц. С.Є. Шнюковим)


Engl. [Abstract]

 PDF [Текст] - Мова статті : українська



© Омельчук О., Сокур О., 2020

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2020