Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(89)/2020


DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.89.13 

УДК 553.3/.4

 

У. Керімлі, д-р філос. (Науки про Землю), доц. Е-mail: ulkerkerimli76@mail.ru 


Бакинський державний університет, вул. З. Халілова, 23, м Баку, Az 1148, Азербайджан; 

 



СТАДІЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ І ФАКТОРИ ЛОКАЛІЗАЦІЇ АГЮРТСЬКОГО ЗОЛОТО-МІДНО-МОЛІБДЕНОВОГО РОДОВИЩА (МАЛИЙ КАВКАЗ, АЗЕРБАЙДЖАН) 


Розглянуто стадії мінералізації Агюртського золото-мідно-молібденового родовища Малого Кавказу. На родовищі встановлено такі стадії мінералізації: 1) кварц-молібденітова; 2) кварц-пірит-халькопіритова із золотом; 3) кварц-карбонат-сфалеритова; 4) кварцкарбонатна. Золоторудні тіла в основному складені агрегатами другої стадії мінералізації, яка є продуктивною. Мінеральна речовина її представлена трьома парагенетичними асоціаціями: 1) кварц-піритовою; 2) кальцит-халькопірит-марказитовою; 3) золото-телуридно-вісмутовою. Наведено хімічні аналізи піритів, вісмутина, телуровісмутита. З'ясовано, що самородне золото зустрічаються у вигляді дрібних, простої форми золотин у зернах раннього піриту. У прожилках халькопірита і зернах піриту воно зазвичай приурочено до крайових частин. Найбільша кількість золота перебуває у тісному зрощенні з телур-вісмутовими мінералами. З'ясовано, що середовище рудовідкладення (мінеральний склад, хімізм і структурно-текстурні особливості вмісних порід) відігравало вирішальну роль для різних типів зруденіння. Встановлено, що у плані Агюртське родовище локалізується у контурі блоку порід, витягнутого у північнозахідному (субмеридіанальному) напрямку, обмеженого з північ-північного заходу і північного сходу тектонічними зонами, які також несуть на собі певний відбиток формування структурного плану рудного поля з близьким до широтного простяганням тектонічних елементів. Ці структури, найбільш тектонічно підготовлені для локалізації золото-мідно-молібденового зруденіння (підновлені у передрудні етапи і найбільш проникні для гідротерм), були головними структурними елементами рудопідведення і рудолокалізації. Рудні зони, представлені гідротермально-метасоматичними утвореннями, а також кварцовими жилами і численними прожилками, і місцями зруденілими дайками, контролюються Головним Ордубадським поздовжнім (280°∠70–80°СВ) і Агюрт-Місдагським поперечним (40–50°∠70°СВ) розривними порушеннями, і прилягають до висячого боку (північно-східного флангу) першого. Сукупність структурних і петрогенетичних факторів не тільки визначала появу родовищ Агюртського типу, а й зумовлювала горизонтальну і вертикальну зональність зруденіння: встановлено збільшення вмісту Mo і зменшення Cu з глибиною. Така ж закономірність спостерігається у горизонтальному напрямку: в міру віддалення від інтрузивного масиву і рудовивідного каналу, спостерігається перехід від Cu-Mo-зруденіння до мідного і далі поліметалічного, тобто збільшується роль Cu, потім Pb і Zn. Горизонтальна зональність на Агюрті виражається у підвищенні вмісту Au і загальної кількості сульфідів в міру віддалення від Головного Ордубадського розлому, а вертикальна – у підвищенні вмісту Au і зменшенні Ag з глибиною.

Ключові слова:   Агюртське золото-мідно-молібденове родовище, Малий Кавказ, стадії мінералізації, фактори локалізаці 


СТАДИИ МИНЕРАЛИЗАЦИИ И ФАКТОРЫ ЛОКАЛИЗАЦИИ АГЮРТСКОГО ЗОЛОТО-МЕДНО-МОЛИБДЕНОВОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ (МАЛЫЙ КАВКАЗ, АЗЕРБАЙДЖАН) 


Рассматриваются стадии минерализации Агюртского золото-медно-молибденового месторождения Малого Кавказа. На месторождении установлены следующие стадии минерализации: 1) кварц-молибденитовая; 2) кварц-пирит-халькопиритовая с золотом; 3) кварц-карбонат-сфалеритовая; 4) кварц-карбонатная. Золоторудные тела в основном сложены агрегатами второй стадии минерализации, которая является продуктивной. Минеральное вещество ее представлено тремя парагенетическими ассоциациями: 1) кварц-пиритовой; 2) кальцит-халькопирит-марказитовой; 3) золото-теллуридно-висмутовой. Приведены химические анализы пиритов, висмутина, теллуровисмутита. Выяснено, что самородное золото встречаются в виде мелких, простой формы золотин в зернах раннего пирита. В прожилках халькопирита и зернах пирита оно обычно приурочено к краевым частям. Наибольшее количество золота находится в тесном срастании с теллуро-висмутовыми минералами. Выяснено, что среда рудоотложения (минеральный состав, химизм и структурно-текстурные особенности вмещающих пород) играла решающую роль для различных типов оруденения. Установлено, что в плане Агюртское месторождение локализуется в контуре блока пород, вытянутого в северо-западном (субмеридиональном) направлении, ограниченного с север-северо-запада и северо-востока тектоническими зонами, которые также несут на себе определенный отпечаток формирования структурного плана рудного поля с близширотным простиранием тектонических элементов. Эти структуры, наиболее тектонически подготовленные для локализации золото-медно-молибденового оруденения (подновлены в предрудные этапы и наиболее проницаемы для гидротерм), являлись главными рудоподводящими и рудолокализующими структурными элементами. Рудные зоны, представленные гидротермально-метасоматическими образованиями, а также пронизывающими их кварцевыми жилами и многочисленными прожилками и местами оруденелыми дайками, контролируются Главным Ордубадским продольным (280°∠70–80°СВ) и Агюрт-Мисдагским поперечным (40–50°∠70°СВ) разрывными нарушениями и примыкают к висячему боку (северо-восточному флангу) первого. Совокупность структурных и петрогенетических факторов не только предопределяла образование месторождений Агюртского типа, но и обусловливала горизонтальную и вертикальную зональность оруденения: устанавливается увеличение содержания Mo и уменьшение Cu с глубиной. Такая же закономерность наблюдается в горизонтальном направлении: по мере удаления от интрузивного массива и рудовыводящего канала, наблюдается переход от Cu-Moоруденения к медному и далее полиметаллическому, т. е. увеличивается роль Cu, затем Pb и Zn. Горизонтальная зональность на Агюрте выражается в повышении содержания Au и общего количества сульфидов по мере удаления от Главного Ордубадского разлома, а вертикальная в повышении содержания Au и уменьшений Ag с глубиной.

Ключевые слова: Агюртское золото-медно-молибденовое месторождение, Малый Кавказ, стадии минерализации, факторы локализации


(Представлено членом редакційної колегії д-ром фіз.-мат. наук, проф. В.М. Загнітком) 


Engl. [Abstract]

 PDF [Текст] - Мова статті : російська



© Керимли У., 2020

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2020