Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(89)/2020


DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.89.09 

УДК 550.382.3+631.4

 

О. Круглов1, канд. геол. наук, ст. наук. співроб., E-mail: alex_kruglov@ukr.net;  

О. Меньшов2, д-р геол. наук, ст. наук. співроб., E-mail: menshov.o@ukr.net;

В. Соловей1, канд. с.-г. наук; 

В. Лебедь1, наук. співроб.; 

О. Андрєєва2, канд. геол. наук, наук. співроб.; 

 

1ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського", вул. Чайковська, 4, м. Харків, 61024, Україна;  

2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна 


ДІАГНОСТУВАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЧОРНОЗЕМНИХ ҐРУНТІВ МЕТОДАМИ МАГНІТОМЕТРІЇ 


Еколого-генетичний статус ґрунтів, що визначається ходом процесу ґрунтоутворення, є вирішальним фактором при оптимізації його сільськогосподарського використання для досягнення сталого стану. Визначення розробленого в Україні якісного показника такого статусу (КВАГ) характеризується високими витратами ресурсів та праці. Для вирішення проблеми пропонується заміна агрохімічних методів досліджень на менш вартісні магнітні. Мета дослідження – показати інформативність геофізичних методів для індикації процесу педогенезу на прикладі чорноземів опідзолених Харківської області. Використано стандартизовані дослідження визначення вмісту органічного вуглецю, гранулометричного складу, рН. Характеристику місця відбору проб на схилі проводили за допомогою визначення індексу ерозійної небезпеки. Було проведено відбір зразків та вимірювання у лабораторних умовах питомої магнітної сприйнятливості ґрунту (МС). Дослідні ділянки були розташовані в ареалі поширення чорноземів опідзолених, у північній частині Харківського району та центральній частині Печенізького району Харківської області. Генетична належність ґрунту була попередньо визначена за картами великомасштабного обстеження та уточнена польовими дослідженнями. Для ґрунтів схилу, що ускладнений ерозійними процесами, спостерігається залежність МС від генетичного статусу. Це дає змогу використання МС не лише у межах єдиного агроценозу, а й у суміжних агроландшафтах для ґрунтів, розвиток яких ускладнений гідроморфізмом. Дослід було проведено на однолесовій терасі р.Сіверський Донець, де розвинуті ґрунти різного ступеня гідроморфізму. На прикладі опідзолених ґрунтів Харківщини показано можливість індикації прояву гідроморфних процесів у нижній частині ґрунтового профілю. Зафіксовано зниження значень МС порівняно з фоновими. На прикладі ріллі показано можливість заміни вартісного визначення вмісту гумусу на більш дешеве вимірювання МС при визначенні показників еколого-генетичного статусу ґрунту Коефіцієнт кореляції між показниками КВАГ та КВАМС (заміна визначення гумусу на МС) склав ρ=0,901. 

Ключові слова:  ґрунти, магнітна сприйнятливість, схил, гумус, гідроморфізм 


ДИАГНОСТИРОВАНИЕ ГЕНЕТИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ЧЕРНОЗЕМНЫХ ПОЧВ МЕТОДАМИ МАГНИТОМЕТРИИ)  


Эколого-генетический статус почв определяется ходом процесса почвообразования и является решающим фактором при оптимизации его сельскохозяйственного использования для достижения устойчивого состояния. Определение разработанного в Украине качественного показателя такого статуса (КВАГ) характеризуется высокими затратами ресурсов и труда. Для решения проблемы предлагается замена агрохимических методов исследований на менее дорогие магнитные анализы. Цель исследования – показать информативность геофизических методов для индикации процесса педогенеза на примере черноземов оподзоленных Харьковской области. Использованы стандартизированные исследования определения содержания органического углерода, гранулометрического состава, рН. Характеристику места отбора проб на склоне проводили с помощью определения индекса эрозионной опасности. Был проведен отбор образцов и измерение в лабораторных условиях удельной магнитной восприимчивости почвы (МВ). Опытные участки были расположены в ареале распространения черноземов оподзоленных, в северной части Харьковского района и центральной части Печенежского района Харьковской области. Генетическая характеристика почвы была предварительно определена по картам крупномасштабного обследования и уточнена полевыми исследованиями. Для почв склона, осложненных эрозионными процессами, наблюдается зависимость МВ от генетического статуса. Это позволяет использовать МВ не только в рамках одного агроценоза, но и в смежных агроландшафтах для почв, развитие которых затруднено гидроморфизмом. Опыт был проведен на однолесовой террасе р.Северский Донец, где развиты почвы разной степени гидроморфности. На примере оподзоленных почв Харьковской области показана возможность индикации проявления гидроморфных процессов в нижней части почвенного профиля. Зафиксировано снижение значений МВ по сравнению с фоновыми. На примере пашни показана возможность замены дорогого определения содержания гумуса более дешевой МВ при определении показателей эколого-генетического статуса почвы. Коэффициент корреляции между показателями КВАГ и КВАМС (замена определения гумуса на МВ) составил ρ=0,901. 

Ключевые слова: почва, магнитная восприимчивость, склон, гумус, гидроморфизм


(Представлено членом редакційної колегії д-ром фіз.-мат. наук, проф. П.О. Міненком) 


Engl. [Abstract]

 PDF [Текст]Мова статті : українська



© Круглов О., Меньшов О., Соловей В., Лебедь В., Андрєєва О., 2020

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2020