Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 2(89)/2020


DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.89.04 

УДК 553.5:552.086:903.2

 

І. Нікітенко1, канд. геол. наук, доц., E-mail: ihornikitenko@gmail.com;  

О. Старік2, канд. істор. наук, E-mail: segun.1@i.ua; 

М. Куцевол1 , канд. геол. наук, доц., E-mail: m.kutsevol@gmail.com 

 

1Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", пр. Д. Яворницького, 19, м. Дніпро, 49005, Україна; ; 

2Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, пр. Д. Яворницького, 18, м. Дніпро, 49005, Україна 


РЕЗУЛЬТАТИ ПЕТРОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗНАХІДКИ КАМ'ЯНИХ ЛИВАРНИХ ФОРМ ДОБИ БРОНЗИ


Присвячено мінералого-петрографічному дослідженню сировини комплексу ливарних форм доби бронзи, знайденого експедицією Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького під час розкопок пам'ятки археології Токівське-1, розташованої поблизу с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області. Дослідження нового комплексу (скарбу) ливарних форм має велике значення, оскільки він може свідчити про появу нового потужного осередку бронзоливарного виробництва на території Подніпров'я. Визначення походження сировини ливарних форм може допомогти з'ясувати роль пам'ятки археології Токівське-1 у системі металообробних осередків сабатинівського часу (XVI–XIII ст. до н. е.) та встановити її зв'язки зі стародавніми центрами видобутку кам'яної сировини. За матеріалами інших петрографічних досліджень відомо, що кам'яні ливарні форми вироблялися переважно з тальк-хлорит-тремолітових сланців, оскільки цей матеріал легко оброблявся та витримував більше відливок, ніж глиняні форми. Через це кам'яні матриці дуже цінувалися, як і бронзові вироби та зливки, і транспортувалися на значні відстані. Метою роботи було, на основі мінералого-петрографічного вивчення сировини ливарних форм встановити зв'язки пам'ятки археології Токівське-1 з гірничодобувними та металургійними центрами доби бронзи. У результаті дослідження зразків у прозорих шліфах, а також за допомогою рентгенофазового аналізу встановлено, що кам'яні ливарні форми були виготовлені з метаультрабазитів, переважно хлорит-антофілітового складу. Визначення походження гірських порід, з яких було виготовлено ливарні форми, проводилося шляхом порівняння їх мінералого-петрографічних особливостей з особливостями близьких за складом порід, що утворюють природні відслонення, описаних у звітах геологічної зйомки, літературних джерелах, а також тими, що спостерігалися нами у зразках гірських порід з природних відслонень Середнього Придніпров'я та Приазов'я. З'ясовано, що гірські породи, з яких було виготовлено всі ливарні форми колекції, не утворюють природних відслонень у Середньому Придніпров'ї та не є характерними для Криворіжжя, яке традиційно вважається основним центром з видобутку сировини для кам'яних ливарних форм доби пізньої бронзи на території України. Встановлено, що подібні породи більш характерні для Західного Приазов'я, однак не можна виключати й інше джерело надходження сировини комплексу ливарних форм, зокрема Південний Урал, де була значно розвинута металургія бронзи і використовувалися схожі кам'яні матриці. Отримані результати ставлять питання щодо перегляду сталих уявлень про джерела постачання кам'яної сировини за доби пізньої бронзи

Ключові слова:  петрографія, метаультрабазити, Український щит, ливарні форми, епоха бронзи 


РЕЗУЛЬТАТЫ ПЕТРОГРАФИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ НАХОДКИ КАМЕННЫХ ЛИТЕЙНЫХ ФОРМ ЭПОХИ БРОНЗЫ  


Статья посвящена минералого-петрографическому исследованию сырья комплекса литейных форм эпохи бронзы, найденного экспедицией Днепропетровского национального исторического музея им. Д.И. Яворницкого во время раскопок памятника археологии Токовское-1, расположенного около с. Токовское Апостоловского района Днепропетровской области. Находка литейных форм имеет большое значение, поскольку может свидетельствовать о существовании бронзолитейного производства на территории памятника, который до этого трактовался лишь как мегалитическое культовое место. Определение происхождения сырья литейных форм может помочь выяснить роль памятника археологии Токовское-1 в системе металлообрабатывающих центров сабатиновского времени (XVI– XIII в. до н. э.) и установить его связи с древними центрами добычи каменного сырья. По материалам других петрографических исследований известно, что каменные литейные формы производились преимущественно из тальк-хлорит-тремолитовых сланцев, поскольку этот материал легко обрабатывался и выдерживал больше отливок чем глиняные формы. Поэтому каменные матрицы очень ценились, как и бронзовые изделия и слитки, и транспортировались на значительные расстояния. Целью работы было, на основании минералого-петрографического изучения сырья литейных форм, установить связи памятника археологии Токовское-1 с горнодобывающими и металлургическими центрами эпохи бронзы. В результате исследования образцов в прозрачных шлифах, а также при помощи рентгенофазового анализа, установлено, что каменные литейные формы были изготовлены из метаультрабазитов, преимущественно тремолит-хлорит-антофиллитового состава. Определение происхождения горных пород, из которых были изготовлены литейные формы, проводилось путем сравнения их минералого-петрографических особенностей с особенностями близких по составу пород, которые образуют природные обнажения, описанные в отчетах о геологической съемке, литературных источниках, а также наблюдавшихся нами в образцах горных пород с природных обнажений Среднего Приднепровья и Приазовья. Определено, что горные породы, из которых были изготовлены все литейные формы коллекции, не образуют природных обнажений в Среднем Приднепровье и не характерны для Криворожья, которое считается основным центром добычи сырья для каменных литейных форм эпохи поздней бронзы на территории Украины. Установлено, что похожие породы более характерны для Западного Приазовья, однако нельзя исключать и другой источник поступления сырья комплекса литейных форм, в частности Южный Урал, где была значительно развита металлургия бронзы и использовались похожие каменные матрицы. Полученные результаты поднимают вопрос о пересмотре устоявшихся представлений об источниках поставки каменного сырья в эпоху поздней бронзы. 

Ключевые слова:  петрография, метаультрабазиты, Украинский щит, литейные формы, эпоха бронзы


(Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. О.В. Митрохиним) 


Engl. [Abstract]

 PDF [Текст] - Мова статті : українська



© Нікітенко І., Старік О., Куцевол М., 2020

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2020