ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ISSN 1728–2713
ГЕОЛОГІЯ 4(91)/2020
DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.91.09
УДК 556.3:553.98
Я. Малькова1, асп., ORCID iD 0000-0002-6215-9901, E-mail: malkovayanakiev@gmail.com;
Є. Яковлєв2 , д-р техн. наук, ORCID iD 0000-0001-6562-4015, E-mail: yakovlev1939@mail.ua;
В. Долін2, д-р геол. наук, проф., ORCID iD 0000-0001-6174-2962, E-mail: vdolin@ukr.net
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННІ "Інститут геології", вул. Васильківська, 90, м. Київ, 03022, Україна;
2ДУ "Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України", пр. Акад. Палладіна, 34, а, м. Київ, 03680, Україна
ЕКОЛОГО-ТЕХНОГЕННІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ РОЗСОЛІВ ДОМБРОВСЬКОГО КАР'ЄРУ
Домбровський кар'єр, який експлуатувався з 1967 р., єдиний у світі, де відкритим способом видобувалася калійна руда. У статті розглядається механізм формування тіла водно-сольових розсолів у Домбровському кар'єрі та наведено стислий огляд проблем, які виникли внаслідок тривалої розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей і накопичення відходів у зоні гідравлічно-геофільтраційного впливу виробництва. До таких проблем належать затоплення Домбровського соляного кар'єру, розмив солевмісних відвалів атмосферними опадами, переповнення хвостосховищ, забруднення вод четвертинного надсольового водоносного горизонту та небезпека істотного погіршення якості води в міському водозаборі, розвиток соляного карсту та просідання земної поверхні над виробленим простором шахт з деформацією чи руйнуванням інженерних споруд, житлових будівель тощо. Проаналізовано аналітичні дані щодо динаміки водоприпливів до кар'єру і збільшення зони дренувального впливу прибортової частини кар'єру, що супроводжується осушенням кільцевої дренажної траншеї – відрив рівня підземних вод від ложа, розвитком карстоутворення по периферії кар'єру (до 250–350 м і більше), аномальним збільшенням глинисто-пилових фракцій у стічних водах кар'єру після повені 2008 р. з одночасним зростанням водоприпливів. Згідно з дослідженнями можна зробити висновки щодо розвантаження рідкого тіла наповнення кар'єру в товщу галечникового надсольового водоносного горизонту, заповнення карстових порожнин, розмивання бортів, зростання обсягу чаші кар'єру та розміру області дренування ґрунтових вод алювіальних гравійно-піщаних відкладів терас річок Сівка та Лімниця.
На основі отриманих результатів зроблено висновок щодо загрози розвитку надзвичайної ситуації та погіршення безпеки життєдіяльності на територіях з порушеними екологічними параметрами геологічного середовища. Існує необхідність штучного коригування прогнозних екологічних параметрів довкілля за даними моніторингових спостережень.
Ключові слова: родовище, соляні розсоли, карстово-суфозійний процес, надзвичайна ситуація, водоприплив
ЭКОЛОГО-ТЕХНОГЕННЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ РАССОЛА ДОМБРОВСКОГО КАРЬЕРА
Домбровский карьер, который эксплуатировался с 1967 г., единственный в мире, где открытым способом добывалась калийная руда. Рассматривается механизм формирования тела водно-солевых рассолов в Домбровском карьере и приведен краткий обзор проблем, возникших вследствие длительной разработки Калуш-Голынского месторождения калийных солей и накопления отходов в зоне гидравлически-геофильтрационного влияния производства. К таким проблемам относятся: затопление Домбровского соляного карьера, размыв солесодержащих отвалов атмосферными осадками, переполнение хвостохранилищ, загрязнение вод четвертичного надсолевого водоносного горизонта и опасность существенного ухудшения качества воды в городском водозаборе, развитие соляного карста и проседание земной поверхности над выработанным пространством шахт с деформацией или разрушением инженерных сооружений, жилых зданий и т. п. Проанализированы аналитические данные по динамике водопритоков в карьер и увеличения зоны дренирующего влияния прибортовой части карьера, что сопровождается осушением кольцевой дренажной траншеи – отрыв уровня подземных вод от ложа, развитием карстообразования по периферии карьера (до 250–350 м и более), аномальным увеличением глинисто-пылевых фракций в сточных водах карьера после наводнения 2008 г. с одновременным ростом водопритоков. Согласно исследованиям можно сделать выводы по разгрузке жидкого тела наполнения карьера в толщу галечников надсолевого водоносного горизонта, заполнение карстовых полостей, размывание бортов, рост объема чаши карьера и размера области дренирования грунтовых вод аллювиальных гравийно-песчаных отложений террас р. Сивка и Лимница.
На основе полученных результатов сделан вывод об угрозе развития чрезвычайной ситуации и ухудшения безопасности жизнедеятельности на территориях с нарушенными экологическими параметрами геологической среды. Существует необходимость искусственной корректировки прогнозных экологических параметров окружающей среды по данным мониторинговых наблюдений.
Ключевые слова: месторождение, соляные рассолы, карстово-суффозионный процесс, чрезвычайная ситуация, водоприток
(Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук , ст. наук. співроб. О.Л. Шевченком)
Engl. [
PDF [
© Малькова Я., Яковлєв Є., Долін В., 2020
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2020