Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 4(91)/2020


DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.91.06

УДК 551.14

 

П. Пігулевський, д-р геол. наук, ст. наук. співроб.;

Л. Шумлянська, канд. геол. наук, наук. співроб., E-mail: lashum@ukr.net; 

Ю. Дубовенко, канд. фіз-мат. наук, ст. наук. співроб.


Інститут геофізики НАН Україні ім. С.І. Субботіна, просп. Палладіна, 32, м. Київ, Україна

 



ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ЗА СЕЙСМОТОМОГРАФІЧНИМ ГЕОТРАВЕРСОМ "ВІННИЦЯ – ТАГАНРОГ" 


Розглянуто методичні аспекти та результати вивчення стратиграфічного розрізу верхньої мантії вздовж сейсмотомографічного геотраверсу "Вінниця – Таганрог". Для локалізації різних особливостей стану мантії, які можуть бути пов'язані зі зміною речовинного складу, густини субстрату, температури тощо було застосовано аналіз кривих першого та другого градієнта швидкості з пошуком точок перегину на первинній швидкісній кривій vp, яка була отримана при побудові сейсмотомографічної моделі за методом Тейлорової апроксимації. Перед аналізом кривизни проводилась процедура згладжування відповідно до довжини хвиль, що відповідають зонам Френеля, які охоплює хвиля в мантії на певних глибинах. За вказаною методикою розраховано криві швидкостей vр і градієнтів швидкостей для верхньої мантії під основними тектонічними структурами Українського щита (УЩ) вздовж геотраверсу "Вінниця – Таганрог", який перетинає Подільський і Бузький мегаблоки, Голованівську шовну зону, Інгульський мегаблок, Криворізько-Кременчуцьку шовну зону, Середньопридніпровський мегаблок, Оріхівсько-Павлоградську шовну зону і Приазовський мегаблок. 

За результатами досліджень були виділені найбільш значимі особливості будови мантії в інтервалі глибин 50–750 км. З позиції тектоніки УЩ виділена трансрегіональна тектонічна зона (розташована між точками 30.0Е, 49N і 32.0Е, 48.25N), над якою розташовані Голованівська шовна зона (ГШЗ), східна частина Бузько-Росинського мегаблока і західна – Інгульського, де спостерігаються значні порушення загальної мантійної межі, що називається межею 660 км – між верхньою та середньою мантіями. Під Подільським мегаблоком ця межа розташована на глибинах 550–560 км. Під ГШЗ вона піднімається вище, до відміток 450–460 км, а на схід від шовної зони вона різко опускається до 660–670 км і набуває субгоризонтального положення. Різкий стрибок до відміток 450–460 км показує глобальну зону зриву і характер контакту між різними геодинамічними мантійними областями сучасної платформи.  

Ключові слова:  градієнтний аналіз, мантійні межі, геодінамика


ПЕРВЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ИНТЕРПРЕТАЦИИ СЕЙСМОТОМОГРАФИЧЕСКОГО ГЕОТРАВЕРСА "ВИННИЦА – ТАГАНРОГ"


Рассмотрены методические аспекты и результаты изучения стратиграфического разреза верхней мантии вдоль сейсмотомографического геотраверса "Винница – Таганрог". Для локализации мантийных аномалий, которые могут быть связаны с изменением состава, плотности субстрата, температуры и пр., был применен анализ кривых первого и второго градиента скорости для поиска точек перегиба кривой vр. Скоростная кривая была получена при построении сейсмотомографической модели по методу Тейлоровой аппроксимации. Перед анализом кривизны проводилась процедура сглаживания в соответствии с длиной волны. Данная процедура важна для отсеивания ложных аномалий, размер которых меньше зон Френеля, поскольку разрешающая способность сейсмической волны имеет размерность зон Френеля. По указанной методике рассчитаны кривые первого и второго градиентов скоростей vр для верхней мантии под основными тектоническими структурами Украинского щита вдоль геотраверса "Винница – Таганрог". Профиль пересекает Подольский, Бугский мегаблоки, Голованевскую шовную зону, Ингульский мегаблок, Криворожско-Кременчугскую шовную зону, Среднеприднепровский мегаблок, Орехово-Павлоградскую шовную зону и Приазовский мегаблок. 

По результатам исследований были выделенны наиболее значимые особенности строения мантии в интервале глубин 50–750 км. Выделена трансрегиональная тектоническая зона (между точками 30.0Е, 49N и 32.0Е, 48.25N), над которой расположена Голованевская шовная зона (ГШЗ), восточная часть Бугско-Росинского мегаблока и западная – Ингульского, где наблюдаются значительные нарушения общей мантийной границы 660 км – между верхней и средней мантией. Под Подольским мегаблоком эта граница расположена на глубине 550–560 км. Под ГШЗ она поднимается до 450–460 км, а на восток от шовной зоны она резко опускается до 660–670 км и принимает субгоризонтальное положение. Резкий скачок до отметок 450–460 км показывает глобальную зону срыва и характер контакта между разными геодинамическими мантийными областями под современной платформой.

Ключевые слова:  градиентной анализ, мантийные границы, геодинамика


(Представлено членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. С.А. Вижвою) 


Engl. [Abstract]

 PDF [Текст] - Мова статті : українська



© Пігулевський П., Шумлянська Л., Дубовенко Ю., 2020

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2020