Закрыть
Авторизация
Логин:
Пароль:

Забыли пароль?
Регистрация

ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ISSN 1728–2713

ГЕОЛОГІЯ 3(94)/2021


DOI: http://doi.org/10.17721/1728-2713.94.10 

УДК 551.763:553.98 (477)

 

К. Григорчук1, д-р геол. наук, пров. наук. співроб., E-mail: kosagri@ukr.net; 

В. Гнідець1, канд. геол. наук, ст. наук. співроб., E-mail: vgnidets53@gmail.com;

З. Войцицький2, гол. геолог, E-mail: tornado1409@ukr.net


1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, вул. Наукова, 3, а, м. Львів, 79060, Україна;

2Технологічний центр ДГП "Укргеофізика", м. Київ, Україна

 



ДИНАМІКА РОЗВИТКУ ЛІТОФЛЮЇДНИХ НАФТОГАЗОВИХ СИСТЕМ У КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДАХ ЗАХІДНОЇ ЦЕНТРИКЛІНАЛІ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО МЕГАПРОГИНУ 


ПНа основі моделювання динаміки катагенезу крейдових відкладів установлено латеральну неоднорідність історії їхнього катагенезу в межах західної частини Причорноморського мегапрогину, спричинену тектонічним режимом блоків, розмежованих Голіцинським, Суліно-Тарханкутським, Губкіно-Донузлавським субширотними розломами. Установлено просторово-вікові особливості розвитку резервуарів і шляхів міграції вуглеводневих флюїдів, локалізовано прогнозні зони нафтобазонагромадження. Виділено чотири типи літогенетичних резервуарів, які відрізнялися часом утворення, особливостями будови, флюїдним режимом і характером нафтогазонасиченості. 

Показана стадійність генерації вуглеводневих флюїдів, що спричинило формування покладів, які містять вуглеводні різного складу та часу утворення. На першому циклі катагенезу осередок генерації був локалізований переважно у відкладах нижнього альбу (t 80–1000С), на другому – середнього альбу (t 100–1200С), на третьому – верхнього альбу (t 130–1500С). За певної різниці ситуацій осадконагромадження цих стратиграфічних одиниць склад і вміст у відкладах розсіяної органічної речовини були неоднаковими. Це, а також різна температура генерації, вочевидь, спричиняли специфіку складу вуглеводневих флюїдів, що утворювалися на окремих циклах катагенезу. На шляхах міграції та в ході структурних перебудов відбувалося змішування цих флюїдів, утворювалися мультикомпонентні системи і змінювався склад вуглеводнів. Аргументована можливість існування субвертикальних "жильних" ділянок нафтогазонагромадження шириною до 10 км і висотою до 1,5–2,0 км. Такі резервуари, з одного боку, можуть містити поклади, а з іншого – поставляти вуглеводні у залягаючі вище пастки. За такого характеру нафтогазонагромадження потенційні ресурси, а відповідно і перспективи нафтогазоносності регіону, можуть бути значно вищими.

Ключові слова:  Причорноморський мегапрогин, крейдові відклади, катагенез, нафтогазоносність


ДИНАМИКА РАЗВИТИЯ ЛИТОФЛЮИДНЫХ НЕФТЕГАЗОВЫХ СИСТЕМ В МЕЛОВЫХ ОТЛОЖЕНИЯХ ЗАПАДНОЙ ЦЕНТРИКЛИНАЛИ ПРИЧЕРНОМОРСКОГО МЕГАПРОГИБА

 

На основе моделирования динамики катагенеза меловых отложений установлена латеральная неоднородность истории их катагенеза в пределах западной части Причерноморского мегапрогиба, обусловленная тектоническим режимом блоков, разделенных Голицынским, Сулино-Тарханкутским, Губкино-Донузлавским субширотными разломами. Установлены пространственно-возрастные особенности развития резервуаров и путей миграции углеводородных флюидов, локализованы прогнозные зоны нефтегазонакопления. Выделены четыре типа литогенетических резервуаров, которые отличались временем образования, особенностями строения, флюидного режима и характером нефтегазонасыщения. 

Показана стадийность генерации углеводородных флюидов, приведшая к формированию залежей, содержащих углеводороды различного состава и времени образования. На первом цикле катагенеза очаг генерации был локализован преимущественно в отложениях нижнего альба (t 80–1000С), на втором – среднего альба (t 100–1200С), на третьем – верхнего альба (t 130–1500С). При определенной разнице обстановок осадконакопления этих стратиграфических единиц состав и содержание в отложениях рассеянного органического вещества были неодинаковыми. Это, а также различная температура генерации, очевидно вызывали специфику состава углеводородных флюидов, образовавшихся на отдельных циклах катагенеза. На путях миграции и в ходе структурных трансформаций происходило смешивание этих флюидов, образовывались мультикомпонентные системы и менялся состав углеводородов. Аргументирована возможность существования субвертикальних "жильных" участков нефтегазонакопления шириной до 10 км и высотой до 1,5–2,0 км. Такие резервуары, с одной стороны, могут содержать залежи, а с другой – поставлять углеводороды в вышележащие ловушки. При таком характере нефтегазонакопления потенциальные ресурсы, а соответственно и перспективы нефтегазоносности региона, могут быть значительно более высокими.

Ключевые слова:  Причерноморский мегапрогиб, меловые отложения, катагенез, нефтегазоносность


(Представлено членом редакційної колегіїд-ром геол. наук, проф. О.М. Карпенком) 


Engl. [Abstract]

 PDF [Текст] - Мова статті : українська



© Григорчук К., Гнідець В., Войцицький З., 2021

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2021