УДК 550.344
Е. Козловський, пров. інж., Д. Малицький, д-р фіз.-мат. наук, проф., E-mail: dmytro@cb-igph.lviv.ua, А. Павлова, асп. проф., Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна
Національної Академії Наук України, вул. Наукова, 3-б, м. Львів, Україна, 79060
РОЗРАХУНОК ТА АНАЛІЗ АЗИМУТАЛЬНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ QI ТА УТОЧНЕННЯ
ШВИДКІСНОЇ МОДЕЛІ ЗАКАРПАТСЬКОГО СЕЙСМОАКТИВНОГО РЕГІОНУ
(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром геол. наук, проф. С.А. Вижвою)Метою представленої роботи є уточнення швидкісної моделі Закарпатського сейсмоактивного регіону для подальшо-
го її використання у нейронно-мережевому моделюванні для розв'язання задачі розрахунку та уточнення глибини залягання
джерел місцевих землетрусів. Проведено аналіз поведінки поширення сейсмічних хвиль в різних напрямках Закарпатського
сейсмоактивного регіону. Обґрунтовано введення азимутального коефіцієнта qі для застосування у навчаючій вибірці нейронної мережі, як параметру, що відповідає за напрямок поширення хвилі в реальному середовищі. Показано два способи виділення секторів коли за основу взято або сейсмостанцію, або область сейсмічних подій. Обчислені середні значення азимутального коефіцієнта qі для відповідних секторів із близькими значеннями qі для одно, дво та три-шаруватого сере-довища у відповідності до глибини розташування вогнища землетрусу в першому, другому або в третьому шарі. Оскільки три-шарувате середовище охоплює глибини знаходження джерел землетрусів до 8000–9000 м, то проведені розрахунки повністю відображають місцеві сейсмічні події Карпатського регіону. Розрахунок середніх потужностей шарів h та серед-
ніх швидкостей шарів v обчислювались окремо для кожної пари E-S (епіцентр-сейсмостанція). Для розрахунку азимуталь-ного коефіцієнта qі третього шару використано метод умовного об'єднання шарів. Представлено розрахунки, які виконані для прямої Р-хвилі (аналогічні розрахунки можна зробити і для S-хвилі). Обчислена відносна похибка розрахунку середнього значення азимутального коефіцієнта qi для кожного сектору, який проведено на основі 4 – 26 подій для відповідних секторів в залежності від наявної кількості даних про події, які вибрано із сейсмологічних бюлетенів. Проведено інтерпретацію отриманих результатів та розглянуто варіанти використання даної методики. На прикладах показано використання ази-
мутального коефіцієнта qі для аналізу параметрів середовища. Ключові слова: Закарпатський сейсмоактивний регіон; азимутальний коефіцієнт qі; навчаюча вибірка нейронної мережі; середня швидкість поширення хвилі в шарі; глибина розташування джерела землетрусу; прямі Р та S-хвилі; пари E-S (епіцентр-сейсмостанція); умовна швидкість проходження хвилею об'єднаних шарів.