УДК 551.4:551.79(439-282.243.7)

 

А. Мадьяр, географ,

С. Фабіан, PhD, викладач, E-mail: smafu@gamma.ttk.pte.hu,

І. Ковач, PhD, викладач, E-mail: vonbock@gamma.ttk.pte.hu,

Г. Варга PhD, викладач, E-mail: gazi@gamma.ttk.pte.hu

Інститут географії Пейчського Наукового Університету,

вул. Іфюшаг, 6., Пейч, H-7624 Угорщина

Б. Радванські, стипендіант-постдокторант

Erasmus Mundus Partnership for Belarus, Ukraine and Moldova (EMP-AIM)

в Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка

E-mail: radberti@gamma.ttk.pte.hu

Пр. Акад. Глушкова, 2а, м. Київ, Україна

М. Ковач PhD-аспірант, E-mail: monyi5@gamma.ttk.pte.hu

Докторська школа Землезнавчих Наук Пейчського Наукового Університету,

вул. Іфюшаг, 6., Пейч, H-7624 Угорщина

М. Шобуcкі, PhD-аспірант, E-mail: mateusz.sobucki@gmail.com

Інститут Географії та Просторової Науки Краківського Яґеллонського Університету,

вул. Гроностайова, 7, Краков, 30-387, Польща

 

ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПОВЕРХНІ ПАКШ–ДУНАКЕМЛЕДСЬКИХ ЛЕСОВИХ ВИСОКИХ (НАДЗАПЛАВНИХ) БЕРЕГІВ

 

(Рекомендовано членом редакційної колегії канд. геол. наук О.І. Меньшовим)

 

Часто повторювані гравітаційні схилові процеси відносяться до пріоритетних джерел небезпечних природних явищ в Угорщині. За минуле півсторіччя вони загрожували декільком ділянкам високих надзаплавних терас на правому узбережжі Дуная, у тому числі, й території поселення Дунакемлед. Причини їх виникнення загальновідомі: Дунай роз-миває ділянку високих надзаплавних берегів, утворенних лесом і лесоподібними формуваннями. У раніше проведених інженерно-геологічних дослідженнях, в основному, вивчали придунайські території, а також території поблизу міста Пакш. У Дунакемледі та на територіях за надзаплавними високими берегами впродовж останніх 10 років виявили нові схилові переміщення. Вивчення цих поверхневих процесів надзвичайно важливе для місцевого самоврядування та на-селення. За дослідженням руїн стародавньої римської фортеці (Lussonium) можна визначити сторічний коефіціент відступу берегової стіни. Для локалізації сучасних рухів, окрім багаторазового обходу території, було проведене ан-кетування населення, у якому, серед іншого, враховували вік будинків, що постраждали від ерозії, та матеріал, з якого вони побудовані. За останню декаду 19% жилих будинків постраждали від ерозії. Найбільш уражені схили яру Вереш-малом північної та західної експозиції. Можна зробити висновок, що надзаплавні високі береги, окрім окраїнної части-ни, яка у минулому безпосередньо розмивалася, також знаходяться під загрозою внаслідок не тільки природних при-чин, але й антропогенних, оскільки будинки у багатьох випадках будувалися поблизу ерозійних берегових стін.

Ключові слова: сучасні геоморфологічні процеси, берегова ерозія, зсуви, лесові відклади, Дунай, четвертинний період.

 


_